Школа виживання

Автор: Олена Струк, щотижневик "Контракти" (№37, вересень 2009)

«Наша мета — подбати не лише про сьогоднішній, а й про завтрашній день. На жаль, це означає, що ми повинні стати не такою великою організацією», — звернувся в листі до працівників Harvard Business School (HBS) декан школи Джей Лайт.

До початку нового навчального року в HBS буде звільнено 13% персоналу. Двадцятьма фахівцями пожертвував і видавничий напрямок HBS, що приносив школі разом з корпоративними програмами близько 50% доходів. На скорочення штату зважився декан Stanford GSB Ден Рудольф, який звільнив 12% персоналу. Ендаумент-фонд школи (формується за рахунок пожертвувань компаній і колишніх студентів), кошти якого частково були вкладені в акції, земельні ділянки, нерухомість, схуд з початку 2009 року на 30%. Університет змушений скоротити свій бюджет на $100 млн і заморозити зарплати на 2010 рік. Але насправді у світових центрів освіти справи зовсім не такі кепські.

Студентів дорахувалися

Хоча бізнес шкіл постраждав від кризи, найважчий період — 2008 рік — університети вже пережили й навіть почали оговтуватися від потрясінь, спровокованих кількома чинниками. Багатьом школам довелося призупинити програми кредитування майбутніх студентів. Навіть топові альма-матер зіштовхнулися з неможливістю підписати договори з банками про кредитування. У США з початком кризи фінансові організації відмовлялися від участі у федеральній сімейній освітній кредитній програмі (FFEL). Але вже в березні 2009 року університети відновили роботу з банками. Наприклад, у Duke, де кредитна програма була заморожена протягом півроку, іноземні студенти знову можуть отримати освітню позику під 8,5% річних. У деяких університетах відсоткова ставка підвищилася до 11% — це не такі вигідні умови, як раніше, але все-таки краще, ніж нічого. «Школи, яким не вдалося домовитися з фінустановами, дотепер зазнають труднощів. Адже зазвичай 60-70% студентів фінансують своє навчання за рахунок позикових коштів», — розповідає управляючий партнер компанії MBA Strategy Дмитро Бондар.

Доходи бізнес-шкіл почали падати й через скорочення корпоративних програм. Практично всі заклади стикнулися з відпливом студентів на програмах еxecutive МВА (для топ-менеджерів) і part-time МВА (для працюючих фахівців), навчання на яких здебільшого оплачували компанії. «На час рецесії корпорації зволіли скорочувати витрати на навчання персоналу», — пояснює експерт. До того ж, фахівці бояться за свої робочі місця, тому воліють не дратувати роботодавців проханнями про відпустку на час сесій.

На відміну від еxecutive МВА і part-time МВА, класичний дворічний та однорічний МВА (які передбачають навчання на стаціонарі) оплачують переважно самі студенти. Попит на ці програми не знижується, навіть навпаки — зростає. Втрати в корпоративному сегменті будуть хоча б частково перекриті додатковими доходами від full-time МВА. Чимдалі більшу привабливість здобувають і відносно недорогі магістерські програми (master in finance, master in economics тощо).

Під час кризи охочих здобути бізнес-освіту завжди більшає. Хтось втрачає роботу, хтось будує довгострокові кар’єрні плани, хтось прагне під час кризи інвестувати тільки в себе. Ці люди й стають основними кандидатами на здобуття бізнес-освіти під час рецесій. Взаємозв’язок між спадами в економіці та динамікою попиту на навчання помітили вже давно.

У вересні минулого року, коли криза набирала обертів, кількість тих, хто зареєструвався на складання іспиту GMAT, обов’язкового при вступі до МВА, зросла на 16% до 2007 року. Таке зростання спостерігалося й 2000-го, коли перегрітий ринок інтернет-компаній спричинив кризу. Уже в 2001 році студентів, які штурмували бізнес-школи, було на 20% більше, ніж зазвичай. «Фахівці використовують період невизначеності для поглиблення знань, щоб постати перед роботодавцем у всеозброєнні, або намагаються в такий спосіб пересидіти кризу», — пояснює виконавчий директор kmbs Світлана Чернишова.

На 2009 рік школи також покладали великі сподівання і, схоже, їхні очікування справдилися. Так, у Booth School of Business Чиказького університету відзначають зростання відвідуваності сесій інформаційного характеру на 20%. У Said Business School (Оксфордський університет) кандидатів додалося на 30%. А кількість заявок у Duke у 2009 році зросла на 20% порівняно з минулим роком. Конкурс збільшується. На 400 місць претендують 3500 абітурієнтів, хоча раніше їх було не більш ніж 2700-2800. Змінити сферу діяльності, пройшовши навчання за програмою МВА, прагнуть фахівці, які працювали у фінансовому секторі. Саме в цій галузі сформувалася найбільша армія безробітних.

Попит на західні програми МВА зберігається і в Україні. «Зазвичай літо — це мертвий сезон: абітурієнти починають готуватися до вступу у вересні-жовтні. А цього року ринок, що перебував у стані анабіозу аж до квітня, раптом вистрілив. Люди зрозуміли, що економіка жива, і інтерес до навчання прокинувся. Влітку ми почали отримувати замовлення на підготовку до вступу до західних бізнес-шкіл», — розповідає Дмитро Бондар.

Але щойно ринок почне одужувати, гонитва за грошима та кар’єрним зростанням відновиться, а інтерес до шкіл знову зменшиться.

Нові роботодавці

На ринку праці випускників бізнес-шкіл зникли цілі сектори, зокрема інвестиційний банкинг, куди раніше йшло 20-40% студентів цих навчальних закладів. Але поки що навіть можливі труднощі з пошуком роботи не лякають майбутніх студентів. Як показало дослідження MBA Career Servicer Council, пропозицій роботи у випускників 2009-го поменшало в середньому на 14% порівняно з 2008 роком. Наприклад, в іспанської Instituto de Empresa кількість оголошень про вакансії знизилося на 30%. Складнощі при працевлаштуванні виникають через спроби компаній економити на дорогому управлінському персоналі.

Затишшя на кредитному ринку й масові звільнення у фінансовому секторі, зниження споживчих витрат, що спричинило спад у виробництві товарів і послуг, змушують шукати роботу в інших галузях. «Світ усе ще потребує МВА, але попит на випускників зсувається на користь нетрадиційних для бізнес-шкіл секторів», — зазначає Кіп Харрелл, президент MBA Career Services Council. Понад половину студентів шукають вакансії у виробничій сфері, енергетичних і фармацевтичних компаніях, і лише 43% випускників не полишають спроб влаштуватися у фінансовій галузі.

«Зрозуміло, що пул компаній, які найчастіше наймають фахівців зі ступенем МВА, за кризовий рік сильно змінився», — коментує Дмитро Бондар. Студенти, які тішили себе сподіваннями потрапити в інвестиційний банкинг, почали масово подавати свої резюме в консалтингові компанії ще в жовтні минулого року. Відвідуваність співбесід, організованих фірмами з управлінського консалтингу в Нью-Йоркському університеті Stern, минулої осені зросла на 80%. Фаворити випускників — фірми, які спеціалізуються на стратегічному консалтингу (McKinsey, Boston Consulting Group, Bain & Company). Продовжують наймати колишніх студентів найбільші гравці FMCG-сектору, наприклад, Johnson & Johnson, Procter & Gamble. Попит може підвищитися і з боку технологічних компаній, зокрема Microsoft та Google.

Але зараз випускники змушені миритися з обмеженими можливостями кар’єрного зростання та збільшенням термінів окупності інвестицій в освіту. Раніше вони могли претендувати на великі бонуси, а тепер готові відмовлятися від значного збільшення зарплати, аби лише отримати роботу в солідній компанії. Якщо світові компанії не вийдуть із режиму економії протягом ще одного року, доцільність наявності диплома про закінчення престижного закладу для багатьох виявиться сумнівною.

Дорога в Азію

Західним бізнес-школам доводиться справлятися не лише з наслідками кризи, а й зі зростанням конкуренції з боку азіатських навчальних закладів. Місцеві жителі регіону вже починають віддавати перевагу своїм альма-матер. Наприклад, у 2009 році Бостонський університет зіштовхнувся зі зниженням потоку абітурієнтів з Індії та Кореї. Студенти з Азії раніше їздили вчитися до США чи Західної Європи, але економіки, наприклад, Китаю або Індії, настільки швидко змінюються, що повернувшись через рік-два додому, фахівці опинялися в зовсім іншій країні. З’явилася потреба у здобутті освіти у власних бізнес-школах. Іноземні студенти теж прагнуть потрапити до китайських та індійських шкіл. Можливо, рецесія лише прискорить експансію азіатських бізнес-шкіл на світовому ринку освіти. Адже деякі з тамтешніх університетів уже кілька років перебувають у двадцятці найсильніших у світі.

Азіатський регіон — один з небагатьох, що демонструють зростання, попри глибоку кризу, в якій перебуває глобальна економіка. Спокуса скористатися можливостями величезного зростаючого ринку виникатиме у багатьох студентів. «Працювати в Китаї дуже цікаво», — визнає Світлана Чернишова. Центр бізнес-освіти, що завжди перебував у США, може зміститися на Схід, особливо якщо там виникне новий світовий фінансовий центр. Але це довгострокова тенденція. Консервативний за своєю природою ринок бізнес-освіти одразу так істотно змінитися не може.

Одна з переваг азіатської освіти — відносно невисока вартість: найкращі європейські та американські програми MBA коштуватимуть $70-150 тис., а найкращі азіатські — в $40-45 тис. Увага іноземних абітурієнтів прикута до CEIBS (Китай), що займає 8-ме місце у світовому рейтингу програм МВА. Вартість курсу навчання, розрахованого на 18 місяців, — $45 тис. І хоча поки що закордонні студенти не можуть брати кредит у Піднебесній, у школі існують стипендії. Щоправда, претендувати на них можуть лише 20-30 осіб на рік. Китайський уряд активно фінансує розвиток бізнес-шкіл, європейська й американська професура не відмовляється від шансу попрацювати в Китаї. У CEIBS майже 70% викладачів — громадяни інших країн. 37% студентів — іноземці.

У 2007 році до рейтингу Financial Times увійшла Indian School of Business, причому потрапила одразу до світової двадцятки найкращих МВА програм. Її створили уряд Індії та кілька міжнародних компаній, а також три світові бізнес-школи (Kellogg, Wharton та LBS). У 2009 році школа піднялася на п’ять сходинок вище в рейтингу й посіла 15 місце порівняно з 2008 роком. Наступний у рейтингу Hong Kong University of Science and Technology (HKUST). В університетах Гонконгу більш інтернаціональний склад, ніж у китайських школах. На класичних програмах МВА займається 30-70% іноземців, однак навчатися тут дорожче. Програма HKUST призначена для тих, хто планує спеціалізуватися в галузі фінансів та ІТ-менеджменту. Навчання коштує $48,7 тис., але якщо підрахувати витрати на проживання та навчальну літературу, вийде пристойна сума — $64 тис. При цьому вимоги до студентів при вступі на програми МВА мало відрізняються від умов вступу до західних вузів. Наприклад, середній бал по GMAT у студентів HKUST становить 550-700, по TOEFL — не менш ніж 600, стаж роботи — 3-5 років.

Загалом якісні азіатські MBA або EMBA не дуже відрізняються від європейських та американських. Їхня головна принада в тому, що навчання відбувається на величезних ринках, що швидко розвиваються.

Є в азіатських бізнес-шкіл і свої мінуси. Навчання у східних університетах потрібно в першу чергу тим, хто планує зробити кар’єру в регіоні. Крім того, рівень стартових зарплат тут нижчий. Так, річна зарплата випускника CEIBS, за даними Financial Times, сягає $137 тис., Wharton — $170 тис., London Business School — $147 тис., іспанської INSEAD — $148 тис. Натомість за динамікою зростання доходів випускників азіатські школи попереду всієї планети. Приріст зарплат за останні три роки становить 60-70%.

Новий продукт

Попри те що зараз спостерігається приплив студентів на стаціонарні програми МВА (все-таки рішення навчитися в західній бізнес-школі приймається не за один день, студенти готуються до цього заздалегідь, зокрема й матеріально), уже наступного року університети можуть зіштовхнутися з падінням попиту в цьому сегменті. Адже в 2009 році в багатьох галузях відбулося зниження зарплат, що обмежить фінансові можливості потенційних студентів на наступний рік. Утім, декани не сумують. «Ми не прогнозуємо різкого скорочення кількості абітурієнтів. Люди планують навчання кілька років і розглядають його як ключовий крок у кар’єрі, тому економічна волатильність відсіє лише найменш зацікавлених кандидатів», — стверджує Джей Клатер, голова вступної комісії Wharton (Пенсильванський університет).

Зараз, за словами Ольги Штиль, старшого консультанта рекрутингової компанії Brain Source International, лише деякі роботодавці згадують, що ступінь МВА — значний плюс при влаштуванні на роботу. Спеціаліст з дипломом був затребуваний саме в період зростання. «Тепер же найголовніше питання — наскільки адекватно в програмах МВА буде відображено антикризовий блок, тобто блок дисциплін, що містив би роботу із кризовими явищами в економіці», — додає фахівець.

Поки що бізнес-школи терміново оновлюють свої програми, щоб не втратити актуальність, і таким чином не відлякнути студентів. Дедалі більше університетів запроваджують курси з ризик-менеджменту. У програмах з’являються свіжі кейси. У Harvard Business School уже підготовлено кейс із поглинання Bear Stearns фінансовою організацією JPMorgan Chase. Крім того, в університеті працюють над створенням ще двох кейсів, пов’язаних із крахом Lehman Brothers та інвестиціями Воррена Баффетта в Goldman Sachs. Нью-Йоркський університет додав курс лекцій з Великої депресії. У Джорджтауні представили курс: «Мінлива структура фінансових ринків: минуле, сьогодення й майбутнє фінансового ринку». Але, на жаль, школи лише наздоганяють події, реагуючи на них за фактом, але не можуть випередити їх, а тим більше передбачити, які специфічні знання можуть бути затребувані найближчими роками.