Чи зможуть бізнес-школи відповідати мінливим вимогам сучасного світу?

За майже два роки економічної рецесії бізнес-світ суттєво змінився. Вочевидь, це означає, що бізнес-освіта також повинна змінитися. Щоб дати відповідь на це запитання, журнал The Economist поспілкувався з двома провідними деканами бізнес-шкіл із різних сторін світу: Сантяго Інігуезом де Озоно (Santiago Iñiguez de Ozoño), деканом іспанської IE Business school, та Полом Даносом (Paul Danos), деканом американської Dartmouth College's Tuck School of Business.

Сантяго Інігуез де Озоно (Santiago Iñiguez de Ozoño) Пол Данос (Paul Danos)

Сантяго Інігуез де Озоно: Менеджмент компаній став набагато більш вимогливим. Збільшився попит на спеціалізацію в менеджменті — потрібні управлінці у сфері інжинірингу, у сфері охорони здоров'я, у архітектурі тощо.

Окрім того, сьогодні сфера регулювання (влада, адміністрація) виказує куди більший попит на випускників бізнес-шкіл. Взаємодія між державним та приватним секторами стає одним із найвищих пріоритетів, над яким доводиться працювати бізнес-школам.

Також сьогодні ми бачимо зростання попиту на курси підприємництва. В часи кризи менеджерам доводиться випробовувати нові підходи до свого бізнесу, створювати нові напрямки, запускати нові продукти та диверсифікуватися. Окрім того, сьогодні як ніколи багато можливостей для створення нових бізнесів — стартапів. Особливо це помітно у технологічній, біотехнологічній, енергетичній сферах, а також у сфері освіти.

Змінилося і ставлення людей до бізнес-освіти та, зокрема, професорського складу бізнес-шкіл як такого. Сьогодні від них вимагають більшого спрямування на розв'язання реальних проблем бізнесу і набагато менше дивляться на різноманітні вчені ступені.

З.: Як змінюються курси у бізнес-школах протягом кількох останніх років?

Пол Данос: Спеціалізація професорів якщо й змінюється, то це відбувається дуже повільно. Взяти хоча б професора з питань інтернет-маркетингу. Чи змінилася його спеціалізація через кризу? Звісно ні! Деякі люди будуть стверджувати, що "все помінялося", але це не так! Більшість тих курсів, які викладаються у бізнес-школах, залишилися такими самими, як і до кризи.

На мою думку, зміни відбулися на куди вищому рівні. Цей рівень дає відповідь на запитання, чи можуть лідери бути достатньо відповідальними та аналітичними, щоб зрозуміти складність світу? Або чому лідери, регулювальники та генеральні директори не помітили факторів ризику, які призвели до кризи? Звісно, можна багато сперечатися на цю тему, але по суті це нічого не змінить.

Сантяго Інігуез де Озоно: Ваше запитання підводить мене до іншого: що будь-яка сфера з часом еволюціонує. Тому не можу не погодитися з Полом — "золоті правила" у більшості науках залишилися тими самими. Але, наприклад, підходи до оцінки ризиків, концепції ризиків продовжують змінюватися.

Саме тому людям потрібно йти до школи. Менеджери не можуть продовжувати керуватися старими принципами, засвоєними 30 років назад. По суті менеджмент — це клінічна професія, як і медицина, де потрібно постійно поповнювати свій вантаж знань. Тому криза дає нам лише один урок — потрібно повертатися до школи й отримувати нову цінну інформацію та знання.

З.: Чи можуть бізнес-школи мати вплив на регуляторів?

Пол Данос: На мою думку, так. У нашій бізнес-школі зараз працює група фінансових професорів та економістів — і вони складають документи, які стосуються багатьох аспектів регулювання. Будучи незалежною групою, вони намагаються, щоб їх голос про регулювання та майбутнє державної системи почув Вашингтон та Європа.

Сантяго Інігуез де Озоно: У мене складається враження, що нам необхідно розробити ще багато нових аспектів, які будуть використовуватися у фінансовій теорії і, особливо, в наших способах оцінки ризиків. Якщо озирнутися на 200 років назад, на те, як тоді лікували людей — то деякі методи видалися б нам просто жахливими. Можливо, через 200 років ми дивитимемося так само на наш сучасний менеджмент.

З.: Яким чином змінюється природа лідерства?

Пол Данос: Якщо проаналізувати попит на наші програми з боку топ-менеджменту — то майже всі вони приходять задля того, щоб розвинути свої лідерські навички. Надзвичайно великий наголос сьогодні ставиться на лідерство, яке базується на командній роботі. І це дуже гуманістична філософія. Це не ті лідери, яких можна було б назвати головнокомандуючими, а ті, які дійсно вміють працювати у взаємозалежності та тісному вигідному партнерстві з іншими. Вони дуже чутливі до навколишнього середовища.

Сантяго Інігуез де Озоно: Йдеться про дещо інший тип лідерства, ніж той, до якого ми звикли за останні кілька десятків років. Це не харизматичне лідерство, а командна робота. Також є підстави очікувати, що у майбутньому більшість інституцій позбавляться від авторитарного стилю правління задля того, щоб створити максимально комфортну і впевнену атмосферу серед працівників.

За матеріалами "How do business schools remain relevant in today's changing world?", The Economist.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.