Обмеженість ресурсів і нова індустріальна революція

Скорочення запасів природних ресурсів у поєднанні з новітніми технологіями та досягненнями сучасної науки стане потужним стимулом зростання глобальної економіки, — вважають Стефан Хек (Stefan Heck) та Метт Роджерс (Matt Rogers)¹, співавтори виданої у квітні цього року книги «Resource Revolution: How to Capture the Biggest Business Opportunity in a Century» («Ресурсна революція: Як скористатися з бізнес-можливості століття»). В інтерв’ю для McKinsey&Company Хек та Роджерс розповіли про деякі основні ідеї, висвітлені у їхній праці.

Стефан Хек (Stefan Heck) Метт Роджерс (Matt Rogers)

Якщо в загальному, якби ви охарактеризували найактуальніші проблеми сучасної економіки?

Стефан Хек: Загалом, я оптиміст. Тому вважаю, що хоча ми і стикаємося з безпрецедентним скороченням продовольчих запасів, земельних, водних та енергетичних ресурсів по всій планеті із одночасним зростанням її населення від 6 млрд. до 9 млрд., — все це у першу чергу не проблема, а виклик для людства. Виклик для нашого винахідницького та інноваційного потенціалу.

Метт Роджерс: Те, що ми зараз спостерігаємо, скоріше можна назвати характерною ознакою нашого часу, ніж загрозою для глобальної економіки. Середовище людської діяльності змінюється радикальніше, ніж будь-коли впродовж ста попередніх років.

А якщо конкретніше, що означає перехід від кризи до можливості?

Метт Роджерс: Приблизно з 2005-го розпочалося стрімке зростання цін на енергоносії, золото, мідь, сталь. Рушієм цього стало усвідомлення: природних ресурсів було замало, щоб забезпечити ними глобальний середній клас, чисельність якого мала збільшитись на 2,5 млрд. Тоді всіх турбувало питання, як підтримувати економічне зростання в умовах несприятливих цін. І тільки десь у 2010-му чи 2011-му роках до нас нарешті почало доходити: «Але ж висока ціна на ресурси може стати не стільки найбільшою загрозою, скільки початком нових можливостей для глобальної економіки. Тоді ми побачили швидкий розвиток певних тенденцій, котрі, здебільшого, базувалися на поєднанні галузевих та інформаційних технологій. Найбільш вражаючим стали спочатку розвиток видобутку сланцевого газу, а тепер і нафти з нетрадиційних джерел.

2007-го усі були переконані, що США стане одним із найбільших імпортерів природного газу. Натомість вже в 2011-му стало зрозуміло: ми вироблятимемо найбільші обсяги цього палива. Отже, протягом лише п’яти років неочікувано для всіх відбулася масштабна зміна, котра раніше могла б набрати обертів приблизно за 50 років.

Водночас ми стали свідками суттєвого зниження цін на сонячну енергію з $8/Wp² до $4/Wp і далі до $2,50/Wp. І знов ця зміна, що відбувалася протягом трьох-чотирьох років, всіх захопила зненацька. Адже у світі енергоносіїв прийнято вважати, що зростання ринку на 3% щороку — це дуже добре. Натомість зараз ми маємо два величезні ринки, темпи зростання яких становлять 20% у рік. При цьому їхній розвиток базується на однакових технологічних засадах.

Стефан Хек: Крім усього, важливо усвідомлювати, що тепер ми говоримо про інфраструктурні технології, котрі впливають на підвищення продуктивності цілої економіки. Бо, якщо ми знижуємо витрати, наприклад, на спорудження офісних будівель, від цього виграють фірми усіх галузей, що їх використовуватимуть. Аналогічно, скорочення видатків на ресурси, потрібні для переміщення товаропотоків, дає переваги будь-якій індустрії, у якій щось кудись відправляється.

Якщо ми віртуалізуємо процес — замість того, аби фізично переміщувати товар, перетворюємо його у послугу, що надається через телефон чи інтернет, — це так само поширюється й у багатьох індустріях: від виробництва різноманітного обладнання чи автомобілів до видобуваючих галузей. Зараз майже всі використовують можливості віртуального переміщення собі на користь. Проте ми тільки на початку шляху — новітні IT-технології дедалі більшою мірою впливатимуть на розвиток багатьох інших сфер людської діяльності.

Метт Роджерс: Поєднання інформаційної та промислової технологій, застосування біо- та нанотехнологій як засобів реагування на проблеми браку ресурсів, — все це негадано дозволило нам отримати зростання продуктивності потрібного типу. Тобто для забезпечення певних темпів економічного росту буде потрібно менше ресурсів, ніж можна б було очікувати, або виробництво таких ресурсів значно дешевшатиме.

Як, на вашу думку, розвиватимуться події у сфері автомобільної індустрії?

Стефан Хек: Тут відбуваються по-справжньому захоплюючи події. «Крива навчання» для акумуляторних батарей прискорилася вдвічі: з 4-відсоткового вдосконалення на кожне подвоєння потужності до 8-відсоткового. 8% — це дуже крутий схил сходження; щось на кшталт накопичення значної суми відсотків по депозиту. Подеколи ми недооцінюємо те, що батареї стають повсюдними. Різноманітні побутові пристрої та смартфони, потім автомобілі та, нарешті, засоби для акумулювання електроенергії в енергомережах. Якщо взяти транспортні засоби, то відстань, яку можна подолати на одній зарядці збільшилася від 80 км до приблизно 400 км. А швидкість вже вища, ніж максимально допустима для будь-якої швидкісної магістралі.

А тепер про витрати. Зараз за рахунок ціни акумулятора вартість автомобіля збільшується приблизно вдвічі. Але, якщо взяти до уваги 8-відсоткову «навчальну криву», можна припустити, що процес вдосконалення дійде до точки, в якій електрифікація автомобіля буде відносно недорогою опцію, приблизно як навігатор чи гарна акустична система (вартуватиме в межах пари тисяч доларів).

Отже, враховуючи технічні переваги, екологічні плюси, а також, що це «тихе» авто, котре, до того ж, швидше набирає швидкість та не «з’їдає» палива, коли ви зупиняєтесь на червоне світло, чому б не перейти на електрику?

Дуже важливе питання — це інтеграція конкретного продукту в його екосистему. Ми більше не просто виробляємо та поставляємо автомобіль. Ми продумуємо, як він взаємодіятиме з середовищем. Чи матиме функцію автопаркування? Якщо це електромобіль, як заряджатиметься? Чи «думатиме» про навантаження на енергосистему? Адже є велика різниця між тим, чи заряджатиметься авто ввечері, відразу після вашого повернення додому, або вночі, коли навантаження на мережу мінімальне.

І ще, неабияке значення має те, як саме ми їздимо — чи йдеться лише про базові речі, чи використовується ще й навігатор або дещо наразі нам не відоме? Ми вже бачили, як сам по собі їздить безпілотний автомобіль. Сенсори, що це уможливлюють, коштують сьогодні стільки, скільки саме авто. Але ця система перебуває у процесі найшвидшого здешевлення, яке мені колись доводилося спостерігати. У таких сенсорів десь 40-відсоткова «навчальна крива», що означає: з кожним роком їхня вартість скорочуватиметься вдвічі. Згодом ці сенсори стануть відносно дешевою додатковою функціональністю.

Метт Роджерс: Зазвичай, автомобіль використовується менше ніж 4% часу. Але, якщо вам вдасться задіяти його до 10%, або ще краще 20-30% часу, як це робить Zipcar, економічний ефект буде досить неочікуваним.

Таким чином, ми бачимо, як Tesla зливається з Google, як з’являється безпілотний автомобіль, та як Uber, Lyft і Zipcar змінюють наші уявлення про використання авто. Інакше кажучи, на наших очах змінюються глибоко вкорінені в людській свідомості уявлення про те, що таке автоперевезення.

Що все це означатиме для менеджерів?

Метт Роджерс: Протягом вже багатьох десятиліть із кожним роком ціни на товари масового попиту в середньому знижуються на 2%. Таким чином, ви як менеджер матимете невелику перевагу, бо купуватимете ресурси дещо дешевше. Натомість, щоб утримати власні ринкові позиції, вам потрібно зменшувати собівартість вашої продукції на 1-2% щороку.

Тепер управлінці повинні вміти розпізнавати зміни, що надходять із різних напрямів; наприклад, вчасно побачити, як суміжні індустрії перетинають кордони їхніх галузей. Також слід налаштуватися на те, що середньорічні темпи змін становитимуть десь біля 20%, а не 2-3%, як раніше. Буде потрібне вміння дуже швидко замінювати матеріали — оцінювати, які з них несуть у собі високі ризики, а які ні. Також критично важливо створити систему, що давала б змогу повторно використовувати більшу частину матеріалів, таким чином зменшуючи їхню вартість.

Стефан Хек: Вам знадобляться фахівці різних напрямів — скажімо, не тільки інженери-механіки, але й хіміки, програмісти, інженери-електрики, а також спеціалісти з психофізики та психології людської поведінки. Справжнім викликом стане все зростаюча складність технічних пристроїв. Тому сам процес комбінування технічних характеристик продукту, визначення його функціональності суттєво ускладнюватиметься.

І, напевно, найважливіше: границі мислення керівників суттєво розширюватимуться. Ви повинні бачити те, що відбувається за межами вашої галузі, — бути в змозі оперативно інкорпорувати зміни та інновації, генеровані вашими постачальниками, як у ваші процеси, так і в цілу екосистему вашого продукту.

Не виключено, що інші галузі безпосередньо впливатимуть на розвиток вашого бізнесу. Так, зараз чимало змін надходять із космічної та військової галузей. Тож знову ми повертаємося до питання взаємних впливів, які різні індустрії вчинятимуть одна на одну. На моє переконання, з часом з’являться цілком нові, можливо, неочікувані напрями розвитку.

Крім усього, нам більшою мірою доведеться думати про повний життєвий цикл продукту. Що відбуватиметься у процесі його використання? А що у випадку поломки? Як нам налагодити технічне обслуговування таким чином, щоб все можна було зробити дистанційно, не відправляючи фахівця до клієнта?

Як завершуватиметься процес експлуатації продукту? Аби «витиснути» з одного пристрою максимум продуктивності, ви повинні мати спроможності і для його апгрейду, і для повторного використання. І, врешті-решт, прийде час, коли буде потрібно подумати, як провести ресайклінг компонентів та матеріалів продукту. Таким чином, ми повинні мислити не тільки про те, як горизонтально інтегрувати наші процеси з іншими ділянками екосистеми, але й про те, що вся наша діяльність означатиме для цілого ланцюга постачань та для майбутніх поколінь користувачів.

За матеріалами "How resource scarcity is driving the third Industrial Revolution", McKinsey&Company.

¹ Стефан Хек — колишній директор компанії McKinsey; Метт Роджерс — її теперішній директор.

² Wp (Watt peak) — термін, що означає пікову потужність виробітку електроенергії сонячною батареєю в усереднених ідеальних умовах.