Привид глобальної кризи

У своїй книзі «Crashed: How a Decade of Financial Crises Changed the World» («Зруйновані: як десятиліття фінансової кризи змінило світ»)¹ Адам Туз (Adam Tooze) представляє літопис фінансових потрясінь 2008-го та аналізує їхні геополітичні наслідки.

Адам Туз, історик з Колумбійського університету, проводить читача крізь геополітичне сум’яття початку 2000-х, потім через глобальну економічну кризу, а далі розкриває суть загроз, які створюють для теперішнього глобального устрою політичні події в США, Європі та інших регіонах світу.

Сполучною ланкою, яка придає цілісність різноплановим явищам та подіям, описаним у книзі, є тема високоінтегрованої трансатлантичної фінансової системи. Саме ця система заклала підґрунтя для нищівної кризи, яка досягла піку 2008-го, та стала «мостом» із тодішнього економічного «попелища» до кризи, що вразила єврозону, ставши джерелом безупинного тиску на уряди, котрі намагаються подолати економічні негаразди та їхні наслідки.

Звертаючись до американських грошових ринків за фінансуванням, великі європейські банки допомагали скеровувати капітал із цілого світу на ринок нерухомості США, таким чином безпосередньо сприяючи тому, аби іпотечна «мильна бульбашка», тріснувши, вдарила не лише по Сполучених Штатах, але й по значній частині світу. Фінансова криза значно ослабила як європейські банки, так і їхніх регуляторів, а також ще більше поглибила проблеми, зміцнюючи взаємозалежність обох сторін у міру того як Європейський центральний банк (ЄЦБ) щедро кредитував банки під заставу єврооблігацій. Такі взаємозв’язки між комерційними банками і регуляторами стали каналами, якими поширювалась паніка з 2010-го по 2012-й рік.

Адам Туз показує, наскільки гіршою могла би бути ситуація, якби не крокі, вчинені в останню мить компетентними та відповідальними лідерами (зауважуючи при цьому, що ці якості зараз у неабиякому дефіциті). Але не менше уваги в книзі приділяється катастрофічним прорахункам, завдяки яким докризовий світ трансформувався в сповнений перманентною напруженістю простір, де більшість країн перебувають зараз. Найочевидніший приклад — зсув у бік політики жорсткої економії, починаючи з 2009-го року, наслідки чого автор назвав «історичною поразкою європейського капіталізму». Серед інших не менш руйнівник кроків — рішення ЄЦБ не надавати своп-лінії для підтримання євроліквідності країнам Центральної Європи (хоча при цьому Федеральна резервна система США надала доларову своп-лінію ЄЦБ). Це рішення ще більш загострило і без того болючі проблеми європейської периферії та безпосередньо вплинуло на прихід до влади урядів, далеких від ідеалів лібералізму (наприклад, уряду Віктора Орбана (Viktor Orban) в Угорщині).

Адам Туз описує дуже понуру картину геополітичного сьогодення, серед іншого, звертаючи увагу на те, що трансатлантична кооперація гальмується навіть попри те, що виклики, які представляють Китай та Росія, стають все серйознішими. Глобальна фінансова інтеграція неминуче несе в собі великі ризики. Але, на переконання автора, крім цього, сильно недооцінюються загрози того, що такі взаємозв’язки можуть стати «міною вповільненої дії». Федеральна резервна система підтвердила свою готовність і надалі докладати всіх можливих зусиль, щоб у разі потреби підтримати залежну від долара глобальну фінансову систему. Але, виконуючи таку роль, ФРС допомогла зробити долар та казначейські облігації США стрижнем світових фінансів.

Сучасний добробут промислово розвинутих країн ґрунтується на наборі надзвичайно складних взаємозалежностей і навряд чи хтось може точно сказати, який потенціал стійкості має система. Те, що світова економіка функціонує після струсів останнього десятиріччя, вже тішить. Проте чимало запасів доброї волі та духу співпраці (а саме це допомогло запобігти ще більш катастрофічному падінню) вже використано. І ми насправді не знаємо, на які резерви підтримки можна розраховувати, якщо те, що вже зламалося, увійде в новий, ще більш загрозливий для світової економіки цикл. Десять років після кризи — це дуже відповідний момент для того, аби світ, нарешті, відновив позиції та переосмислив напрям руху. Можуть бути й інші кризи і краще підготуватися до них заздалегідь, — робить висновок автор.

За матеріалами strategy+business.

¹ Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2018-го року», категорія «Економіка», за версією strategy+business.