 |
Будучи таким же прагматиком, як Марк Твен, і живучи так само, як і він, у верхів'ях Міссісіпі, я сподіваюся подати читачам в Україні деяку інформацію та міркування, щоб допомогти їм у розробці освітніх програм.
Я особливо хотів би:
- описати елементи сучасних програм і ключові фактори та тенденції, які на них впливають;
- подати структуру, що пояснює, яким чином ці елементи пов'язані;
- запропонувати висновки, засновані на моїй практиці використання західних бізнес-програм.
Моя мета полягає в тому, щоб читачі поєднали елементи та висновки найефективнішим для їхнього закладу чином.
1. Деякі складові елементи бізнес-тренінгу та бізнес-освіти
Елементи, з яких складаються освітні програми, є дуже різноманітними — від взаємовиключаючих до взаємодоповнюючих. Ці питання з'ясовуватимуться у подальшому викладі. Розуміння цих тонкощів є критично важливим для деканів та директорів програм, які розробляють пропозиції для диференційованих сегментів потенційних учасників програм, кожен з яких має особливі потреби у навчанні.
Бізнес-тренінг у зіставленні з бізнес-освітою
Бізнес-тренінг ми трактуємо як навчання, що не передбачає отримання жодного ступеня. Це можуть бути як окремі курси, так і курси, об'єднані у сертифіковані програми. На противагу цьому бізнес-освіту розглядаємо як послідовність курсів, після яких учасники отримують офіційний ступінь (в американській освітній системі — найчастіше бакалавра або магістра). Але бізнес-тренінг і бізнес-освіта інколи перетинаються. Деякі американські університети дозволяють студентам для отримання ступеня МВА проходити до трьох інтенсивних курсів, кожен — з реальним підсумком наприкінці (наприклад, дипломна робота).
Престиж і привабливість
Бізнес-тренінг часто розглядається як "молодший і слабший брат" програм, які передбачають отримання ступеня. Але цей поділ не враховує престижність програм бізнес-тренінгу — наприклад, таких, як Гарвардська програма розвитку менеджменту (Аdvanced Мanagement Рrogram). Саме престижність, розташування та спілкування з певним колом людей у Гарварді, Уортоні та Стенфорді створюють для цих шкіл переваги, що роблять їх "невразливими" перед зростаючою конкуренцією з боку шкіл, які пропонують отримання ступеня МВА шляхом навчання через Інтернет. Але важливо відзначити, що можливість отримати ступінь у цих престижних школах за допомогою дистанційного навчання може суттєво зменшити попит на навчання у малих та менш відомих школах бізнесу. Менш відомі американські університети (такі, як університет Св. Томаса) здатні конкурувати із значно більшими та відомими програмами, наголошуючи на високоякісному викладанні, дуже практичному підході та роблячи ставку на вечірні програми для отримання ступенів та на короткотермінові курси для тих, хто працює. Чи може бути повчальним застосування описаного підходу?
Програми університетів у зіставленні з корпоративними програмами та програмами бізнес-асоціацій
Здається, що тренінгом майбутніх та теперішніх менеджерів у США займаються всі. Багато компаній пропонують власні програми — такі, як Кротонвіл від Gеneral Еlectrіс, або власну корпоративну програму МВА.
У США багато компаній пропонують висококласні навчальні програми, які задовольняють потреби їхніх учасників ефективніше, ніж подібні академічні програми, які пропонують університети.
Викладачі: професори чи бізнесмени?
Ця альтернатива часто стає засадничою для порівняння програм, заснованих на теорії, з практичними, прикладними програмами. Багато американських шкіл стали успішними завдяки тому, що запросили діючих бізнесменів для викладання одного-двох курсів на рік.
У США багато компаній пропонують висококласні навчальні програми, які задовольняють потреби їхніх учасників ефективніше, ніж подібні академічні програми, які пропонують університети
Ці курси мали надзвичайну привабливість завдяки їхній практичності та прикладному підходу. З огляду на те, що в наш час у бізнесі дедалі частіше практика передує теорії, запрошені до викладання представники бізнесу можуть мати більше сучасних знань, ніж їхні колеги-теоретики зі ступенями докторів наук.
Високий рівень безпосереднього залучення студентів чи значне залучення технологій?
Значне безпосереднє залучення студентів включає обговорення ситуаційних вправ, дослідницьку роботу студентів, актуальні, реальні проекти з клієнтами. Все це передбачає тісну взаємодію викладача зі студентами/ учасниками програми. На противагу цьому значне залучення технологій передбачає навчання за допомогою комп'ютера та Інтернету. Але за умови, що студентам надається ефективний зворотний зв'язок, навчання з використанням Інтернету і сучасних технологій може іноді надавати і можливості інтенсивного безпосереднього залучення студентів.
Подібність початкового рівня знань і досвіду студентів
Значна відмінність у знаннях та досвіді учасників програм створює великі проблеми для інструкторів і викликає незадоволеність студентів. Це особливо стосується вступних, початкових курсів: деяким студентам стає нудно від обговорення знайомого матеріалу, іншим — надзвичайно складно засвоїти новий для них матеріал.
Моделлю для майбутнього стане поєднання дистанційного викладання за допомогою комп'ютера та Інтернету з аудиторним
Внаслідок цього створюється несприятливе середовище для навчання. Організація, яка пропонує курс, має докласти зусиль, щоб забезпечити приблизно однаковий рівень початкових знань та досвіду всіх учасників програм.
2. Структурування сучасного бізнес-тренінгу і бізнес-освіти
Спочатку розглянемо окремі тенденції та вимоги до сучасного бізнес-тренінгу та бізнес-освіти на Заході, щоб на основі аналізу з'ясувати напрямок їх нинішнього розвитку.
Ключові тенденції та вимоги
Кілька напрямків розвитку бізнес-тренінгу та бізнес-освіти у XXI столітті стають все очевиднішими:
- зростаючий наголос на корисності та практичності — часто через справжні дослідження та реальні проекти;
- зростаюча увага до відповідності затрат учасників тим результатам, які вони отримують (як у коротких курсах, так і в програмах, спрямованих на отримання ступеня);
- зростаюча конкуренція традиційному викладанню з боку навчання із залученням сучасних технологій та Інтернету;
- зростаючий фокус на "активне навчання" (поняття, яке включає широкий спектр взаємодії викладача із студентом: від обговорення ситуаційних вправ у класі до інтерактивного навчання через Інтернет);
- нетрадиційні програми навчання (дистанційне навчання та навчання через Інтернет) стають узвичаєним компонентом освіти.
Поєднання різних видів курсів та особистого навчання
Види тренінг-курсів та освітніх програм є дуже різноманітними: від коротких, дво-триденних до аудиторних денних програм МВА. Можливості для навчання теж можуть бути різними: від моделі "інтенсивне безпосереднє залучення студентів з незначним залученням технологій" у традиційному навчанні до протилежної моделі — "значне залучення технологій, незначне залучення студентів" у навчанні дистанційному та заснованому на використанні Інтернету.
На цій різноманітності форм організації навчання базується багато західних програм. Наприклад, Університет Фінікса (він нараховує зараз 75 тисяч американських студентів і розширюється в Європу та Азію) і Британський Відкритий Університет мають безліч програм дистанційного навчання підсумком яких є отримання академічних ступенів. А традиційні аудиторні заняття можуть варіюватися від коротких курсів до престижної денної програми МВА Гарварду. Щоб розвіяти міф про те, що дистанційне навчання є негнучким і непрестижним, варто сказати, що дворічна програма МВА Кембріджського університету, в якій навчання відбувається за посередництвом Інтернету, фактично пропонуватиме 60% курсу у вигляді аудиторних занять у самому університеті у чотири етапи (по три тижні кожен).
Здається, моделлю для майбутнього стане поєднання дистанційного викладання за допомогою комп'ютера та Інтернету з аудиторним викладанням, із врахуванням того, який метод найефективніший у конкретній ситуації.
Схема 1 стосується співвідношення видів навчальних курсів і особистого навчального досвіду студентів. Горизонтальна вісь показує узагальнене розмаїття аудиторних занять від коротких дво-триденних курсів до аудиторної денної програми МВА. Вертикальна вісь спрямовується від занять з інтенсивним безпосереднім залученням студентів і незначним залученням технологій (як у традиційному навчанні) до занять з незначним безпосереднім залученням студентів та інтенсивним залученням технологій — таких, як навчання за допомогою комп'ютера або Інтернету.
Пояснимо окремі елементи схеми. Індивідуалізовані програми — це неструктуровані програми дистанційного типу, які дозволяють студентам самостійно визначити інтенсивність і термін навчання (вони можуть дістати ступінь на власний розсуд — за два роки або за десять).
Поєднання методу навчання і оцінюванні
Спектр методів викладання у бізнес-тренінгу і бізнес-освіті включає менш інтерактивні (лекція або самостійне навчання) та набагато активніші (застосування ситуаційних вправ, інтерактивного навчання через Інтернет і реальні проекти).
Способи оцінки результатів навчання теж є різноманітними.
Оцінка може бути відсутня взагалі або базуватися на рівні залучення до дискусії (що часто використовується під час ситуаційних вправ). Іншим засобом оцінювання є інтерактивне вирішення проблем/ завдань із поданням як зворотного зв'язку (це може відбуватися з допомогою комп'ютера та Інтернету) правильних відповідей та пояснення. Студентські дослідницькі роботи та звіти по проектах є ще одним способом оцінки результатів навчання.
На Заході все частіше лунає питання про те, чи набувають студенти у навчальних програмах з бізнесу реальні, корисні знання, які вони зможуть застосувати в роботі, чи просто дістають задоволення? У підсумку зростає наголошення об'єктивнішого вимірювання (а) вмінь та знань, що дають базові курси та (б) своєрідності та істотності досліджень і практичних проектів, які вимагають від викладачів зворотного зв'язку.
Схема 2 відображає зв'язок між методом навчання і оцінюванням. Горизонтальна вісь відображає методи навчання, від найменш інтерактивних до активніших. Шляхи оцінювання результатів навчання показані на вертикальній осі.
Пояснимо деякі елементи схеми 2: відповіді без зворотного зв'язку — відповідь студента оцінюється за принципом "вірно/ невірно" без обґрунтування того, чому саме відповідь правильна або в чому полягає помилка. "Відповіді зі зворотним зв'язком" включають зворотні реакції викладача або комп'ютера, доки студент не подасть правильну відповідь.
3. Сім прагматичних висновків із західного досвіду бізнес-освіти
Ось прагматичний список дій, базованих на уроках, нелегко здобутих під час функціонування західних програм. Він може бути корисний українським університетам та іншим організаціям, які розробляють програми з бізнес-тренінгу і бізнес-освіти.
1. Вимагайте встановлення 10-15 навчальних цілей для кожного курсу. Де це можливо, робіть їх реальними і практичними: "Визначити точку беззбитковості", а не "Оцінити важливість аналізу беззбитковості". На жаль, більшості західних бізнес-курсів не вистачає таких навчальних цілей.
2. Дайте можливість учасникам програми оцінити наприкінці курсу досягнення навчальних цілей. Передовсім запропонуйте їм визначити за п'ятибальною шкалою, (а) наскільки важливою вони вважають кожну ціль, (б) чи була досягнута у курсі. Використовуйте цю інформацію для вдосконалення майбутніх курсів.
3. Виберіть методи навчання, які забезпечують досягнення визначених вами цілей. Занадто очевидно? Зовсім ні! Багато викладачів шукає один універсальний метод, використовуючи який, хочуть добитися всього. Кейси? Лекція та дискусія? Комп'ютерні ігри та симуляції? Вирішення проблем? Рольова гра? Особливе застереження: вісім років викладання в Центральній та Східній Європі продемонстрували мені пристрасне захоплення багатьох університетів кейсами у гарвардському стилі. Це може мати сенс у тому випадку, коли студенти є добре підготовленими — і загалом, і до обговорення конкретного кейсу. В іншому випадку, так само, як і на Заході, це не тільки неефективно, але й безглуздо — студенти висловлюють вголос нісенітниці для того, щоб отримати від викладача високий рейтинг за "активність на занятті"!
4. Знайдіть шляхи поєднання аудиторних занять з реальним бізнесом. Найкращим навчальним досвідом у моїй практиці було написання учасниками короткотермінових курсів, скажімо, маркетингового плану або плану розвитку інформаційних технологій для своїх власних компаній. Так само студенти бакалаврських і магістерських програм найбільше вчаться під час виконання реальних проектів, які вони готують наприкінці свого курсу для реальних організацій (часто в командах по 4 особи).
5. Не захоплюйтеся ступенями і дипломами — як викладачі, так і учасники курсів. Довготерміновою метою бізнес-програм в Україні є вдосконалення діяльності бізнесу, уряду і недержавних організацій, що у підсумку покращило б якість життя українців. На мою думку, високоякісні короткотермінові курси і бакалаврські програми матимуть набагато швидший ефект в Україні, ніж програми МВА, які можуть стати абстрактними та суто теоретичними. Важливо усвідомити, що набагато краще, щоб курс, скажімо, з маркетингових досліджень викладав бізнесмен, який саме цим займається на практиці, аніж доктор наук, який зовсім не розуміє, що означає обмеження у часі і затратах у вирішенні реальних маркетингових проблем. Але не всі американські акредитаційні організації це розуміють.
6. Знаходьте шляхи для партнерства, а не конкуренції. Університети можуть бути партнерами із організаціями-споживачами (забезпечуючи тренінг під час короткотермінових курсів), з університетами (у створенні спільних програм, які передбачатимуть отримання ступеня з висококваліфікованими приватними тренерами (забезпечуючи маркетинг чи аудиторію в окремих курсах, які є частиною сертифікованих програм), з новими технологіями (приватні тренери можуть надати курси базових навичок роботи з Інтернетом, які є передумовами участі в інших курсах) чи з колишніми студентами (пропонуючи раз на рік програми для випускників, в яких розглядаються нові тенденції та зміни).
7. Поважайте нових конкурентів у бізнес-тренінгу та бізнес-освіті і вчіться у них. Університет Фінікса в США з'явився на початку 1970-х років, пропонуючи бакалаврські ступені для працюючих дорослих. Коли у 1989 році він заснував "Університет Фінікс Онлайн", багато хто не сприйняв це всерйоз. Кількість його студентів зростає із швидкістю 50% на рік (зараз цей університет має 16000 студентів). Можливо, не виглядаючи "респектабельним", Фінікс Онлайн несподівано зіткнувся із престижними у навчанні "торговельними марками", створюючи для них курси та цілі програми, використовуючи свій досвід та винайдені підходи: Корнел з їхньою еСоrnell, Стефорд, Чикаго, Колумбія, Карнегі-Мелон, Лондонська школа економіки і Unехt.соm (чиказька компанія, яка створює університет, що базується на використанні Інтернету). Українські університети можуть вчитися у цих "нових гравців" чи навіть співпрацювати з ними.
Чим більше все змінюється, тим більше воно залишається таким, як було! Усі ці нові технології та ідеї спрямовані на досягнення однієї мети, яка залишається першочерговою: забезпечити найефективніші (з погляду витрат) та найкорисніші бізнес-тренінги і бізнес-освіту, щоб покращити повсякденне життя українців.
Статтю було написано для журналу "Синергія"
|
|
