Реформа навчальних програм у Гарвардській школі бізнесу: модель для наслідування чи "просто цікаво"?

Реформа, націлена на успіх

Близько шести років тому у Гарвардській бізнес-школі (ГБШ) розпочалася широка реформа програми МВА. Як наголошують її автори на чолі з деканом МакАртуром, розпочалася вона не тому, що попередня програма була незадовільною. Навпаки, школа ніколи ще не була в такому чудовому стані, як напередодні реформи. Група молодих професорів, прийнята на роботу у 80-і роки, достойно продовжує традиції своїх попередників. Їхні дослідницькі праці цитуються у більшості провідних видань. Незважаючи на значне падіння інтересу до навчання у бізнес-школах у Сполучених Штатах Америки, у ГБШ спостерігається щорічний 10-процентний приріст кандидатів на навчання. Процент кандидатів, які обирають ГБШ з-поміж тих закладів, що готові прийняти їх на навчання (у США більшість бажаючих вчитися подає заяви до кількох шкіл одночасно; буває, що абітурієнта зараховують одразу кілька шкіл) сягає 90% і є найвищим показником у країні. Школа користується і високою репутацією серед працедавців, які готові платити випускникам початкову зарплату не меншу за 70 тисяч доларів на рік.

Та, попри все, з метою завчасної підготовки до нової ситуації в діловому середовищі було вирішено розпочати реформу. Це середовище характеризується глобалізацією операцій; зростанням конкуренції на ринках товарів, послуг та висококваліфікованих кадрів; а також використанням нових технологій. Зіграла свою роль і зростаюча останнім часом на Заході критика шкіл та програм МВА за продукування "одержимих прибутком вузьколобих особистостей із крижаними серцями та маленькими душами". Наслідком цього було і згадуване вже падіння інтересу до навчання та зростання конкуренції між школами.

Засади програми змін

На першій фазі реформ було створено чотири робочі групи:

Група І — для оцінки історичних досягнень та факторів формування специфічної програми МВА у школі. Ретроспективний аналіз повинен був допомогти відповісти на питання, якою мірою реформатори можуть використовувати історичні набутки школи як дороговказ для створення майбутньої програми МБА. Група мала сконцентрувати свою увагу на з'ясуванні історичних тенденцій у цілях навчання; процедурах прийому студентів та профілю їх студій; динаміці задоволеності від навчання в ході програми; ефективності різних типів навчальних матеріалів; на структурі та рівні викладацького складу; на зв'язку вказаних тенденцій з історичними тенденціями економічного, політичного та суспільного оточення.

Група II — для проведення порівняння з іншими школами бізнесу та закладами підготовки управлінського персоналу у США та за кордоном. Члени групи відвідали понад 20 інституцій у країні та за кордоном. Метою їх візитів було з'ясувати, що унікального є у програмах провідних шкіл; чи націлені такі програми на власні ринкові ніші; наскільки часто здійснюються зміни в програмах та експериментування з її складовими; як структура організації, матеріальна база та послуги студентам пов'язані з успіхом школи.

Група III — для проведення широких ринкових досліджень серед потенційних кандидатів на навчання та працедавців. В основу дослідження було покладено метод фокус-груп, телефонного та поштового опитування. Метою було встановити, якими є сучасні та майбутні вимоги до випускника програми МВА, наскільки таким вимогам відповідає випускник ГШБ, що потрібно змінити у школі для задоволення таких вимог.

Було з'ясовано, що до найважливіших рис менеджера та потреб організації належать розуміння міжнародних бізнесових умов, уміння створювати ефективні команди та налагоджувати ефективне спілкування, орієнтація на вміння та лідерські якості. Особлива увага приділялася використанню сучасних технологій та Тотальному Управлінню Якістю (TQM).

Група IV — для проведення оцінки існуючих та необхідних умов навчання. Діагностика підтвердила сильні позиції школи в навчанні, дослідженнях та в зв'язках з бізнес-середовищем. Водночас було виявлено суттєві слабкості, як, наприклад, зростаюча фрагментарність програми, що не відповідала характерові змін у бізнесі та економіці. Усі групи опитуваних стверджували, що у програмі потрібно більше уваги приділяти таким темам, як навики лідера, міжфункціональна співпраця, етичні питання бізнесу та суспільна роль бізнесу, управління неприбутковими організаціями, організаційна різноманітність, технології, охорона довкілля та проблеми нових, малих, та середніх підприємств. Багато з опитаних говорили про необхідність розвитку таких навиків керівника, як усна та письмова комунікація, вміння міжособистісного спілкування.

Нове бачення програми

Перша фаза реформи допомогла сформулювати нове бачення програми МВА, а також чітку уяву про бажані риси та вміння випускника.

Було встановлено, що програма повинна відповідати наступним критеріям:

• Широке бачення. Школа традиційно, практично без винятків, концентрується на підготовці до ролі генерального менеджера, акцентуючи на вихованні лідерів бізнесу, а не тільки директорів чи керівників.
• Прагнення до самовдосконалення. Програма є орієнтованою на молодих людей, що знаходяться на початку своєї кар'єри. Водночас визнається, що навчання повинно продовжуватися все життя. Саме тому програма повинна включати набір дій та ініціатив, спрямованих на розвиток здатності до самонавчання.
• Чіткі цілі та ставлення до проблем. Відповідно до уявлення про бажані риси та вміння випускника програма повинна:
  • розвивати та зміцнювати такі цінності та риси, як етичне ставлення до проблем бізнесу, прагнення до постійного розвитку, віра в себе, орієнтація на справу;
  • посилювати такі вміння, як творча постановка проблеми, логічність мислення, вирішення проблем, здатність до синтезу, вміння спілкуватися та вести переговори, вміння працювати у колективі та співпрацювати з іншими, підприємницький хист та риси лідера;
  • розвиток детального бачення функцій бізнесу, загального оточення, глобальних проблем, взаємозалежності та тендецій у науці та технологіях.
• Інтегрованість. Програма повинна інтегрувати окремі деталізовані курси (предмети) з допомогою різноманітних способів, зокрема через залучення нових студентів до участі у курсах разом із старшими студентами, зменшення кількості обов'язкових предметів, посилення координації та взаємозв'язку між курсами, заохочення студентів до колективної праці та групових проектів.
• Еластичність. Нова структура повинна надавати студентам можливість перервати навчання після першої половини програми для проходження 15-тижневої практики або ж швидше закінчувати програму. Студенти мають також можливість вибору тем двох підсумкових проектів таким чином, щоб вони якомога більше відповідали їх науковим інтересам та потребам майбутнього працевлаштування.
• Інноваційність. Викладачі повинні мати більше можливостей експериментувати з новими методами навчання, матеріалами та проектами нових курсів. Студентські групи повинні бути меншими, а курси повинні мати різну тривалість та формат. На заняттях, попри домінування навчання через обговорення кейсів, повинні виходити на чільне місце такі методи, як польові емпіричні дослідження, групові проекти, симуляції та інші форми інтерактивного навчання.
• Інтернаціоналізація. Більшість курсів повинна збагатитися інформацією про міжнародну специфіку бізнесу, а відділ досліджень повинен визнавати пріоритет за проектами, що передбачають міжнародні дослідження та підготовку нових курсів, націлених на глобальні питання бізнесу.

Нова стратегія програми

Внаслідок визначення вищевказаних стратегічних засад друга фаза перетворень — фаза дійсної розробки програми — спричинила появу змістовного звіту, що визначав чотири головні напрямки розвитку програми:

1. глибша інтеграція предметів, особливо щодо обов'язкової частини програми;
2. набагато ширше використання проектів та групових методів роботи в поєднанні з традиційним обговоренням кейсів;
3. більша еластичність програми, яка б надавала професорам та студентам більше можливостей експериментувати та застосовувати нові форми навчання;
4. часткове перенаголошення навчального процесу у напрямку виховання лідерів бізнесу, що певною мірою є розширенням орієнтації школи на підготовку керівників підприємств.

Третя та остання фаза проекту мала на меті перегляд та оцінювання дійсної програми. Створені з цією метою комітети сконцентрували свою увагу на матеріалізації визначених на попередніх етапах реформи чотирьох пріоритетних напрямків. Мова йшла про такі кроки, спрямовані на реалізацію змістовних ідей:

1. інтеграція пропонованої ринку програми;
2. перебудова програми важливого, націленого на спеціалізацію другого року навчання;
3. запровадження нового модуля — "Основи", який мав на меті органічне введення студентів першого року навчання у ритм життя та роботи школи;
4. розробка різноманітних дій у ході програми, спрямованих на допомогу студентам у плануванні кар'єри та у виробленні навиків і вмінь безперервного вдосконалення.

Організація навчання за новою програмою

Комітети, що працювали на III фазі, безумовно, постали перед необхідністю вирішувати конфлікти між часто суперечливими вимогами: зменшення кількості студентів у групах без відмови від ефекту масштабу (важливого при використанні методу кейсів), збільшення гнучкості та інноваційності курсів при збереженні їх інтеграції, краще використання людських та матеріальних ресурсів школи.

Чим довше обдумувалися вказані питання, тим більше виникало сумнівів стосовно організації навчання, що базувалося на 9-місячному навчальному році, особливо порівняно з 12-місячним циклом. Врешті-решт останній формат був обраний за основу.

Відповідно до нової концепції диплом ГБШ видається особам, що успішно закінчили чотири п'ятнадцятитижневі семестри. Усі студенти повинні подолати перший та другий семестри поспіль. Після цього дозволяється брати 15-тижневу перерву у навчанні для проходження практики або ж проведення дослідження. Усі студенти повинні закінчити навчання протягом трьох семестрів після закінчення другого. Завдяки цьому студенти, які навчаються без перерви, можуть завершити навчання за 16, а не за 21 місяць, як це було раніше. Звичайно ж, за такого формату програми припиняє існувати поняття т. зв. канікул — заняття відбуваються протягом усього року. Це дозволило не тільки скоротити час навчання, але і значно краще використовувати ресурси школи.

Відповідно до прийнятих засад програма повинна навчити навчатися. Започаткування цього процесу розпочинається зі вступу до програми. Ще до вступу оцінюються навики кандидатів у розрахунках, вмінні аргументувати на основі розрахунків, навики письма та користування комп'ютером. Їх також просять заповнити анкету, націлену на самооцінку, що згодом повинна використовуватися в ході програми для з'ясування динаміки розвитку. Метою всіх оцінок є визначення вихідного пункту, що допоможе вимірювати прогрес, а також визначення навиків, що потребують особливої уваги та розвитку.

Семестр I і II

Детальний зміст та форма двох перших семестрів ще тестуватиметься та змінюватиметься, але вже зараз зрозуміло, що вона складатиметься з обов'язкових предметів і передбачатиме різні форми активності студентів, інтегровані у три сегменти:

Сегмент 1: модуль "Основи", спрямований на побудову мережі понять та концепцій, а також навиків, що мають суттєве значення для всіх напрямків програми. Саме в цьому модулі розпочинається процес систематичної самооцінки та планування кар'єри, що потім продовжується протягом усієї програми;
Сегмент 2: курси, що описують основні операційні питання бізнесу;
Сегмент 3: курси, що стосуються координації діяльності підприємства із його зовнішнім оточенням.

Заняття відбуваються щодня у першій його половині, окрім середи, коли виділяється час на проведення досліджень, індивідуальних та групових проектів, інші планові акції або ж просто відводиться під вільний час. Заняття тривають від 60 до 120 хвилин. Кожного семестру є одна вільна середа, яка називається Відкритим днем і присвячується спеціальній темі.

Семестр III і IV

Хоча остаточну структуру цих семестрів ще не визначено, узгоджено цілі навчання. Студентам повинні бути запропоновані курси, які б поглиблювали навики та знання, отримані у перших двох семестрах, а також інтегрувалися б із практикою. План цієї частини навчання передбачає більше часу на польові дослідження та пошук роботи.

Відповідно до загального визнання необхідності навчатися впродовж усього життя передбачається створення різноманітних форм, що дозволили б школі укладати з випускником своєрідний освітній контракт на період усього його підприємницького життя.

Яким чином це все стосується нашої діяльності?

Досвід ГШБ вартий вивчення будь-якою школою та у будь-якій країні світу. Навіть визнаючи відмінності між навчальними інституціями та умовами країн, споживачі продукту бізнес-шкіл, а саме компанії, стають все більше схожими у своєму виборі незалежно від походження. А часто одна і та ж компанія оперує на багатьох ринках одночасно. Тож і вимоги до випускників бізнес-шкіл по обидва боки Атлантики теж зближуються, що вимагатиме певної уніфікації програм уже у найближчому майбутньому.

Реформа ГБШ викликала великий інтерес у всьому світі, хоча, звичайно, не можна беззастережно запозичати її філософію та способи розв'язання проблем. Разом з тим вона викликає певні роздуми щодо корисності для нашої системи освіти. Ці роздуми стосуються і самої методології проведення реформи, і деталей нової організації навчання та змісту програми.

Серед корисних ідей — такі:

• переконання, що реформу можна і навіть потрібно робити тоді, коли ще ніщо не вказує на її термінову необхідність, а сама зміна ситуації знаходиться на далекому горизонті;
• трактування реформи як тривалого, ретельного процесу, до якого залучені усі представники шкільної спільноти через роботу в численних робочих групах, завданням яких є проведення широкої програми досліджень, аналізу та вибору доцільного способу поведінки;
• визнання важливості історії та традиції у плануванні майбутнього;
• ідея (та її реалізація) проведення дослідження серед випускників та працедавців як основи для прийняття рішення про зміну програми;
• добре продумане дослідження ринку управлінської праці, у тому числі практики конкурентів;
• концентрація уваги на зростаючій ролі таких питань, як групова робота, міжфункціональна координація, глобалізація, технологія, мале та середнє підприємництво, роль бізнесу у розвитку місцевої спільноти;
• визнання значної ролі навиків спілкування, зокрема вміння спілкуватися на письмі, вміння слухати, переконувати, концептуалізувати та презентувати думки;
• визнання значної ролі стратегічного мислення в діяльності вищої школи. Реформа засвідчила, яким чином загальні завдання програми або профіль бажаного випускника можуть втілюватися у конкретні форми роботи в програмі;
• нагадування про необхідність усвідомлювати свою специфіку та орієнтацію на конкретні функції бізнесу (ринкова ніша) як при зверненні до групи потенційних студентів, так і при розробці спеціальностей;
• висновок про те, що найважливішим завданням школи є виховання цінностей (а не просто звань), таких, як етичні, і віри в себе, та відповідні спроби відобразити це прагнення у структурі та змісті програми;
• стимулювання групових методів роботи студентів як важливої частини програми;
• зусилля, спрямовані на інтеграцію програми в цілому та її окремих курсів, та розробка механізму такої інтеграції;
• визнання факту, що школа повинна готувати лідерів, а не просто менеджерів, та відображення такого визнання в програмі;
• концепція блоку "Основи";
• наголошення у програмі на значенні політичного та суспільного оточення;
• не тільки визнання важливості планування кар'єри, але й забезпечення майбутнім випускникам відповідних широких можливостей;
• усвідомлення того, що в інтересах як студентів, так і школи слід максимально використовувати її ресурси, з наступною реалізацією такого усвідомлення шляхом запровадження 12-місячного навчального року;
• передбачення у програмі днів, вільних від занять, що використовуються для спеціальних заходів.

Реформа програми МВА Гарвардської школи бізнесу ще не завершилася. Подальше спостереження за її перебігом може стати дуже корисним, особливо якщо ми хочемо запозичити з неї корисний матеріал для своєї діяльності. Я ж намагався показати, що це варто робити.

Статтю було написано для журналу "Синергія"