Джордж Сорос (George Soros), всесвітньо відомий філантроп, створив свій капітал на вдалих інвестиціях. У його практиці був випадок, коли за один день він заробив більше $1 млрд. і серйозно похитнув позиції Банку Англії. Експерти по-різному визначають секрет його успіху. Але якщо об’єднати всі можливі припущення, то вийде наступний портрет успішного інвестора.
Він не допускає, щоб емоції впливали на фінансові рішення. У той час як багато фінансистів дозволяють своєму его втручатися в цей процес, Сорос зберігає холоднокровність навіть у найскладніших ситуаціях. Він уважає, що мудрий інвестор – це безпристрасний інвестор.
Дисциплінований і практичний у всьому, що стосується ринку. Сорос завжди шукає й аналізує фактори, що впливають на коливання котирувань. Він розуміє, що в ринку є не лише раціональний, але й ірраціональний бік.
Уникає максимального ризику. В одному з інтерв’ю Сорос сказав, що намагається не ризикувати в традиційному змісті цього слова. Він віддає перевагу розумному ризику – виходить, інвестує тільки в ті проекти, у яких розбирається і які відповідають його критеріям.
Готовий чекати вигідну угоду стільки, скільки буде потрібно. Сорос знає, що поспішати в інвестуванні небезпечно. Він не вкладає свій капітал лише для того, щоб той не лежав без справи, – він зважує все не кваплячись і намагається не упускати хороші можливості.
Не фанат диверсифікованості. Сорос стверджує, що, прагнучи убезпечити себе вкладенням грошей у занадто велику кількість проектів, можна одержати прямо протилежний ефект. Адже навіть якщо якась одна інвестиція виявиться дуже вдалою, то її частка в загальному прибутку буде незначною. Крім того, набагато простіше знайти одну компанію, акції якої незабаром істотно виростуть у ціні, ніж 20 таких компаній. Тому якщо Сорос вкладає гроші, то вкладає їх у великих сумах.
Не афішує свої угоди. Якщо широкій громадськості стануть відомі деталі, то й інші люди будуть вкладати гроші в ті ж проекти. А в плани Сороса це не входить. Він не любить розповідати ні про свої перемоги, ні про невдачі – і завдяки цьому зберігає свою репутацію гуру інвестування.
Не зневажає інвестиціями в науку. Багато інвесторів воліють мати справу із традиційними комерційними підприємствами, однак Сорос упевнений, що біофармацевтика й високі технології – це хороші можливості заробити.
Він самовпевнений. Говорять, що Сороса не зупинить ніхто, якщо він уважає інвестицію вдалою, і суми можуть бути настільки великими, наскільки йому захочеться. Він говорить, що жалкує не про те, що був занадто самовпевнений, а про те, що був надмірно консервативний. Одне з його улюблених питань – «чому так мало?».
Але найголовніший секрет Джорджа Сороса, мабуть, в тім, що він уміє визнавати свої помилки. «Мій підхід працює не стільки завдяки вмінню приймати вірні рішення, скільки тому, що я швидко виправляю невірні рішення», – сказав він в одному з інтерв’ю.
За матеріалами журналу “Управління компанією”