Жив собі один чоловік, у якого був дім у горах й автомобіль Porsche. Щосуботи він відправлявся в гори по дуже небезпечній дорозі, де було безліч поворотів із поганим оглядом і неогородженими обривами.
Однак небезпека не бентежила нашого героя. Він був досвідченим водієм, мав прекрасну машину й знав дорогу як свої п’ять пальців.
Одним чудовим суботнім ранком, наближаючись до одної з найнебезпечніших ділянок дороги, він перемкнув передачу й пригальмував, готуючись до повороту, до якого залишалася кілька сотень ярдів. Раптово з-за повороту на величезній швидкості вискочила машина! Вона ледь не полетіла в прірву, але в останню секунду водієві вдалося впоратися з керуванням й утриматися на дорозі. Машина вильнула й вилетіла на зустрічну смугу.
Господи, подумав наш герой, зараз вона вріжеться в мене! Він різко загальмував, сподіваючись уникнути зіткнення, але машина з ревінням мчалася прямо на нього. Лише в останню секунду, коли зіткнення вже здавалося неминучим, їй якимсь дивом удалося повернутися на свою смугу. З вікна автомобіля висунулася гарненька жінка й в усе горло крикнула: «Козел!»
«Нічого собі! – подумав він. – І в неї ще вистачає нахабності обзивати мене! Я ж ще й винуватий!» У нестямі від люті він обернувся й крикнув вслід машині, що віддалялася: «Корова!».
Його обуренню не було межі. Його утішало лише одне — він не залишився в боргу в грубіянки. Із цією думкою він удавив педаль газу, на повній швидкості вискочив за поворот… й урізався в козла!
Це розповідь про парадигми. Наш персонаж вирішив, що жінка обізвала його козлом. Вона ж зробила героїчний учинок. Ледь уникнувши загибелі, вона спробувала попередити незнайомого водія, що на дорозі за поворотом стоїть козел. Однак парадигму нашого героя скував параліч. Він вирішив, що його образили, і, слідуючи «правилам», нагрубіянив у відповідь, думаючи, що інцидент вичерпаний.
Насправді він виявив зачатки гнучкості, помітивши, що це її, а не його мотало на дорозі. Почувши її вигук, він повинен був запитати себе: що могло трапитися? У результаті він би був уважніший на повороті й не врізався в козла.
Мораль: у найближчі десять років з-за повороту будуть раз у раз вискакувати люди, щось викрикуючи вам. Їм буде ніколи зупинитися й пояснити, що трапилося, а отже, розібратися в цьому – ваше завдання.
Якщо ваша парадигма вражена паралічем, вам будуть убачатися лише погрози.
Якщо у вас гнучка парадигма, ви відкриєте масу можливостей!
Із книги “Парадигмы мышления. Как увидеть новое и преуспеть в меняющемся мире” (рос.)
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців