Професор маркетингу Стівен Браун вважає, що безмірна турбота про клієнта часом заходить занадто далеко і стає клієнтоманією. У своїй статті він призиває повернутися в той час, коли маркетинг процвітав, не потураючи споживачеві, а всіляко мучаючи його. І назвав цей підхід ретромаркетингом.
Ретромаркетинг будується на споконвічній істині: фахівці з маркетингу, подібно гарним дівчатам, домагаються більшого за допомогою незговірливості та флірту. Це повна протилежність тому, що відбувається в сучасному маркетингу.
Ось вони, принципи ретромаркетингу:
Ексклюзивність
Ретромаркетинг уникає прийнятої в сучасному маркетингу практики: “Будь ласка, сюди! У нас є все й для всіх!”. Його прихильники притримують поставки і відкладають задоволення потреб. “Вам потрібно це й це? Нічим не можу допомогти. Зайдіть іншим разом!”
Таємність
У той час як сучасний маркетинг відкритий і прозорий, ретромаркетинг обожнює загадки, інтриги і таємні операції. Прикладом може служити класична засекреченість рецептів виготовлення різних видів харчових продуктів – Coca-Cola, кетчупу Heinz.
Перебільшення
У нашому світі нескінченної реклами перебільшення життєво важливо і може бути досягнуто безліччю способів – від містифікації до виклику громадськості. Головне – вразити.
Розважальність
Маркетинг повинен відволікати, займати і звеселяти. Недолік розважальності – біда сучасного маркетингу.
Крутійство
Споживачеві подобається, коли його дражнять. Ефективність трюку не обов’язково вимагає ретельної розробки, і обійтися він може зовсім недорого. Нагорода ж буває величезною, якщо бренд стає центром загальної уваги, нехай навіть на короткий час.
Реферат статті представлений на сайті E-xecutive.ru.
Цікавий матеріал, як на мене. Щось з серії “роби все навпаки”.
Питання більш ніж достатньої кількості однакових якісних товарів на ринку тут не обговорюється. І чому сучасний маркетинг дійшов до “життя такого”, мабуть, теж…
В Україні ще достатньо фірм, що сповідують “ретромаркетинг”. Не хотілося б, щоб з’явились і ті, що приймуть всі принципи шановного Брауна як керівництво до дії.
А чи не брат він Дена Брауна? 😉