Одного разу учень запитав Учителя:
– Учитель, у мене є кілька підлеглих мені продавців, і один із них постійно сперечається зі мною. Він часто говорить у відповідь на мої вказівки щось зробити, що це не його робота. Мені здається, що мій авторитет як керівника сильно страждає від цього.
– Страждає, – кивнув головою Вчитель, – сильно страждає, ти правий.
Учень помовчав хвилину, а потім знову звернувся до Вчителя:
– Ти більше нічого не скажеш?
– А хіба ти про щось запитав? – здивувався Вчитель.
Учень почервонів і продовжив:
– Учитель, що мені робити з цим працівником?
– А що ти можеш із ним зробити?
– Я можу його покарати, я можу його навіть звільнити!
– Дуже добре, а тепер скажи, звідки він узявся, такий нехороший працівник?
– Я найняв його два місяці тому, – відповів учень, – але на співбесіді він…
– Зачекай, – сказав Учитель, – так це, виходить, ти винуватий, а не він! Давай подумаємо, як тебе покарати!
– Але чому?! – оторопів учень.
– Дивися: ти найняв його, виходить, ти помилився в перший раз. Ти або не пояснив йому, що входить до його обов’язків, оскільки він відмовляється щось робити, або ти вимагаєш, щоб він робив щось, що дійсно не входить в його обов’язки, – це твоя друга помилка. І ти дотепер не вирішив цю проблему – третя. Хіба не досить? Іди, – Учитель показав на двері. – Вирішиш проблему, тоді повернешся.
Ми знайшли в записах учнів Школи свідчення того, що цей учень повернувся в Школу тільки через три роки. І коли Вчитель запитав його: «Де ти був так довго?» – він відповів: «Учитель, після тієї розмови я зрозумів, скільки в моєму підприємстві важливих проблем і серйозних помилок! Я став їх виправляти одну за іншою. Тепер я директор цієї фірми. У нас дійсно все дуже добре й мені не соромно тепер стояти перед тобою».
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)