Один торговець відправив свого сина довідатися про Секрет Щастя в наймудрішого зі всіх людей. Юнак сорок днів ішов через пустелю й, нарешті, підійшов до прекрасного замка, що стояв на вершині гори. Там і жив мудрець, якого він шукав. Однак замість очікуваної зустрічі з мудрою людиною наш герой потрапив в залу, де все вирувало: торговці входили й виходили, у куті розмовляли люди, невеликий оркестр грав солодкі мелодії й стояв стіл, заставлений вишуканими стравами цієї місцевості. Мудрець розмовляв з різними людьми, і юнаку довелося біля двох годин чекати своєї черги.
Мудрець уважно вислухав пояснення юнака про мету його візиту, але сказав у відповідь, що в нього немає часу, щоб розкрити йому Секрет Щастя. І запропонував йому прогулятися по палацу й прийти знову за дві години.
– Однак я хочу попросити про одну послугу, – додав мудрець, простягаючи юнаку маленьку ложечку, у яку він капнув дві краплі масла. – Увесь час прогулянки тримай цю ложечку в руці так, щоб масло не вилилося.
Юнак почав підніматися й спускатися по палацовим сходам, не спускаючи очей з ложечки. За дві години він повернувся до мудреця.
– Ну як, – запитав той, – ти бачив перські килими у моїй їдальні? Ти бачив парк, який головний садівник створював протягом десяти років? Ти помітив прекрасні пергаменти в моїй бібліотеці?
Юнак у зніяковілості повинен був зізнатися, що він нічого не бачив. Його єдиною турботою було не пролити краплі масла, які довірив йому мудрець.
– Ну що ж, повертайся й ознайомся з чудесами мого Всесвіту, – сказав йому мудрець. – Не можна довіряти людині, якщо ти не знайомий з домом, у якому вона живе.
Заспокоєний, юнак взяв ложечку й знову пішов на прогулянку по палацу; цього разу, звертаючи увагу на всі твори мистецтва, розвішані на стінах і стелях палацу. Він побачив сади, оточені горами, найніжніші квіти, витонченість, з якою кожне із творів мистецтва було розташовано саме там, де потрібно.
Повернувшись до мудреця, він докладно описав усе, що бачив.
– А де ті дві краплі масла, які я тобі довірив? – запитав Мудрець.
І юнак, глянувши на ложечку, виявив, що все масло вилилося.
– Ось це і є та єдина порада, що я можу тобі дати: Секрет Щастя в тім, щоб дивитися на всі чудеса світу, при цьому ніколи не забуваючи про дві краплі масла у твоїй ложечці.
Автор притчі: Паоло Коельо