Випробування мріями, які збулися

“Я нерідко чую від знайомих підприємців, які володіють невеликими компаніями, одну і ту ж сумну історію. Вони розповідають, що коли почата з нуля справа перетворилася у стабільний бізнес, а прибуток почав з надлишком покривати витрати – робота перестала приностити колишнє задоволення”, – пише керівник ПЦ “Ройбер” на сторінках свого блога.

Загальновідомо, що в кращому випадку лише одна компанія із десяти виживає в перший рік своєї роботи. Втім, набагато неприємніша правда полягає в тому, що тих керівників, чиї компанії “вижили”, очікує нове несподіване випробування. Випробування мріями, які збулися.

Для того, щоб відповісти на питання, чому так відбувається, слід спершу дати відповідь на інше: що надихало на старті? І тут у багатьох випадках відповідь буде доволі однозначною: на старті бізнесу надихало бажання “пробитися” нагору, подолати безгрошів’я, покласти кінець життю від зарплати до зарплати. Все це – надзвичайно сильні мотиватори. Прямо чи опосередковано ними керуються майже всі люди, які починають “бізнес з нуля”. Їхня мета однозначна, зрозуміла і чітко вимірювана: кращі іграшки дитині, ефектні подарунки дружині, нова машина, квартира, можливість обідати в дорогих ресторанах, проводити відпустку в п’ятизіркових готелях і т.п.

Далеко не всім вдається досягнути поставленої матеріальної мети, але трапляються і люди, яким вдається отримати те, що на початку видавалося атрибутами успіху. Цілі і необхідний рівень комфорту досягнуті. Машина, квартира і солідний рахунок в банку. А що далі? Чому, отримавши те, про що мріяли, більшість підприємців не відчувають повного задоволення?

Вся справа в тім, що на шляху від малого бізнесу до середнього або великого проходить межа – образно кажучи, скляна стеля, яку необхідно “пробити”, якщо хочеться рухатися далі. А основні труднощі полягають у тому, що це не одна із зовнішніх перешкод, до яких підприємець уже звик і навчився долати. Це наш власний “внутрішній” бар’єр.

Гармонії з собою, а іноді – справжнього щастя в роботі, досягають ті, хто формує свої мотиви за межами матеріального світу. Вони шукають ціль не в грошах і всіх тих атрибутах, які можна купити за гроші, а в чомусь нематеріальному: зробити свою компанію найкращою в місті, країні, світі; підняти якість товару або послуги на найвищий рівень; покращити якість життя своїх співробітників, дати їм відчути свою потрібність та корисність; зрештою – зробити світ кращим.

Інакше кажучи, справжнього успіху і задоволення від роботи досягають не ті, хто мотивується її атрибутами (матеріальними факторами), а ті, хто мотивується самою роботою. Не ті, хто любить гроші, а ті, хто любить, наприклад, малювати, писати програми, аналізувати дані – тобто виконувати свою роботу.