Чи можуть менеджери мити посуд?

Гучна назва посади не лише радує кожного працівника, який її отримує, але й змушує багатьох уявити себе більш значимими та цінними для компанії, ніж це є насправді. Небезпека того, що титул вплине на свідомість працівника, особливо загрозлива для невеликих, так званих „домашніх” компаній. Один з прикладів того, як „титули” руйнують роботу, наводиться на сайті management-issues.com.

Власник невеликої компанії розповів таку історію: „Одна зі співробітниць моєї компанії отримала звання операційного менеджера. Відразу після цього вона вирішила, що частина обов’язків, які вона до цього виконувала, є нижчими від її гідності. Як менеджер, вона відчувала, що не мусить більше виконувати їх. Фактично, я відчував, що поведінка новоспеченого „менеджера” є прикладом снобізму. Звісно, її компетенції були дуже високими – вона уважно ставилася до деталей, розумілася на справі і т. п. Але кожен знає, що у невеликій компанії кожен повинен робити все, що від нього залежить. Якщо слід прибрати у офісі – я можу зробити це. Якщо слід сходити за продуктами – я також це зроблю. Ми просто не можемо дозволити собі платити окремим людям, які займатимуться всіма цими справами.

Урок, який я отримав із цієї ситуації, дуже простий. Титули менеджера, супервайзера, директора і т. п. дуже часто псують людей. Вони не ставлять собі за мету досягнути певних вершин, а хочуть починати, знаходячись на вершині. Проте, побудувати бізнес абсолютно неможливо, коли ваш персонал складається виключно із генеральних директорів”.

Чи не здається вам, що подібна ситуація властива і для нашої української дійсності? Наскільки „титул” може допомогти людині у роботі і наскільки він шкодить їй? Можливо, хтось із наших читачів також стикався з подібною ситуацією? Запрошуємо всіх до обговорення цієї проблеми на нашому блозі.