Якось два дроворуби посперечалися, хто з них нарубає за день більше лісу. З ранку чоловіки розійшлися по своїх позиціях. Спочатку вони працювали в одному темпі. Але за годину один з них почув, як другий перестав працювати. Зрозумівши, що це його шанс, перший лісоруб подвоїв свої зусилля.
Пройшло десять хвилин, і він почув, що другий дроворуб знову прийнявся за роботу. І знову вони працювали майже синхронно, як раптом перший лісоруб знову почув, як його супротивник зупинився. І знову дроворуб обрадуваний прийнявся за роботу, уже відчуваючи запах перемоги.
І так тривав цілий день. Щогодини один з лісорубів зупинявся на десять хвилин, а другий продовжував роботу. Коли час минув, той, хто працював не перестаючи, був зовсім упевнений – приз у нього в кишені. Який же був його подив, коли він дізнався, що сильно помилився.
– Як це вийшло? – запитав він свого напарника. – Щогодини я чув, як ти на десять хвилин припиняєш роботу. Як ти примудрився нарубати більше дерев, ніж я? Це неможливо!
– Насправді все дуже просто, – прямо відповів той. – Щогодини я зупинявся на десять хвилин. І в той час, як ти продовжував рубати ліс, я точив свою сокиру.