У 1887 році на Нью-Джерсійській залізниці з’явився монстр, який викликав шквал емоцій серед спостерігачів та не менше іронії серед інженерів. Конструкція нагадувала звичайний локомотив, але її колеса не доторкалися рейок. Вони розташовувалися на трьох тележках, які нагадували вагонні. Через систему шестірен ведучі колеса передавали обертальний момент колесам тележки, які в свою чергу вже стояли на рейках.
Пояснити таку абсурдну конструкцію не міг ніхто, крім, хіба що, винахідника Вільяма Дженінгса Холмана (William Jennings Holman), який створив “монстра”. Адже швидкості у паротяга не додавалося, та й зчеплення з рейками залишалося тим самим. Жодної реальної користі ускладнення конструкції не приносило.
Суть полягала в наступному. В середині 80-их років будівництво локомотивів розвивалося, зростала конкуренція, при чому конкуренти постійно вдосконалювали свої машини. Холман же вирішив піти іншим шляхом. Він взяв базу звичайного паротяга, дещо її змінив, поставив на “тележки” і пустив паротяг гілкою Нью-Джерсі. Звісно, незвичайний потяг привабив увагу.
Попри очевидну абсурдність винаходу Холман абсолютно серйозно кілька разів проводив конференції та презентував своє “чудо техніки”, розкидаючись абсолютно нелогічними з точки зору фізики твердженнями, що дана конструкція призведе до двократного чи навіть трикратного збільшення швидкості, а більша кількість точок тертя з рейками зменшить “проскользування” колес, що також працюватиме на збільшення швидкості та зменшення порожніх витрат потужності.
І якщо кожна людина з найменшими знаннями у механіці розуміла суть обману, то численні багачі, зацікавлені інвестуванням в перспективні інновації, просто завалили Холмана грошима. Приклад того, як “надуваються бульбашки” в бізнесі.
До речі, локомотив був названий “Абсурдом Холмана” і до сьогодні широко відомий в історії техніки саме під цією назвою.
За матеріалами: Парфюмерная мастерская