11 принципів успіху Томаса Ліптона

11 принципів успіху Томаса ЛіптонаЧитаючи біографії видатних людей ми іноді наївно сподіваємось отримати якусь унікальну для себе вказівку, завдяки якій зможемо досягти успіху в бізнесі. Готові рішення – це доля ледачих, які шукають найпростіший шлях для самозбагачення. У кожного підприємця свій унікальний шлях, який проторений важкою працею і несхитною вірою у свою справу. Ці слова стосуються і Томаса Ліптона, людини, яка перетворила своє ім’я на бренд.

Успіх Томаса Ліптона також унікальний. Це натхнення, яке ви отримуєте, читаючи про його шлях справжнього підприємця. І, цілком можливо, наступні 11 принципів роботи чайного магната допоможуть вам не тільки зрозуміти, як це відбулося, але й взяти на озброєння, щоб знайти свій шлях.

1. Готовність змінити своє життя. У 15 років Томас Ліптон, маючи лише 8 доларів у кишені, виїхав з рідного міста Глазго в США.

2. У житті немає невдач, є можливості. В Америці Ліптон спочатку працював на плантаціях – збирав рис і тютюн. Він не нехтував цією роботою, щиро вірячи в удачу й свою мрію.

3. Будь-яка робота – це шанс повчитися. Після важкої роботи на плантаціях Ліптону вдалося влаштуватися в універмаг. Тут він засвоїв основні принципи торгівлі та реклами.

4. Турбота про клієнтів – основа будь-якого бізнесу. Після повернення з Америки Ліптон відкрив власний магазин, де застосував всі свої знання. Головний акцент він зробив на доступних для населення цінах. Для цього йому доводилося самому виконувати обов’язки продавця, вантажника, бухгалтера. А також домовлятися безпосередньо з оптовими постачальниками й фермерами, щоб знизити вартість продукції.

MUST READ:  Причини краху стратапів

5. “Клієнт завжди правий і хоче бути здивованим”. Дотримуючись цих принципів Ліптон прикрашав свої вітрини карикатурами, які змінювалися щотижня й увечері підсвічувалися газовими лампами. Продукція в його магазині була викладена забавними фігурами або незвично прикрашена. У 1881-му році до Різдва Ліптон замовив найбільший шматок сиру у світі, який був проданий усього за 2 години.

6. Підприємницьке чуття й аналіз ринку. Ліптон зумів вчасно зрозуміти, що продавати чай – вигідне заняття. Саме тому він купив чайні плантації на Цейлоні.

7. Застосування нововведень у виробництві. Для скорочення часу збирання чаю при транспортуванні кошиків із чайними листами Ліптон побудував на плантаціях канатну дорогу. Ще одним прикладом використання останніх винаходів став випуск чаю у паперових пакетиках. Існує думка, що їх придумав сам Ліптон, але це невірно. Першим, хто додумався покласти чай у пакетики, був американець Том Салліван. Але саме Ліптон використав цю технологію у виробництві.

8. “Людина, яка живе своєю торгівлею, повинна або давати рекламу, або збанкрутувати”. Реклама була одним з основних факторів розвитку торговельної імперії Ліптона. Придуманий ним слоган “Із плантації прямо в чашку” був розміщений на всіх автобусах Англії. А найкраще ставлення Ліптона до реклами демонструє історія з його життя:
Одного разу він віз свій вантаж чаю по Червоному морю. Почалися проблеми й перевантажений корабель став тонути. Щоб полегшити судно, тюки із чаєм стали скидати за борт. “Зачекайте!”- закричав Ліптон. Він схопив щітку й банку червоної фарби й почав швидко щось писати на тюках. Через кілька хвилин тюки поплили до берега з яскраво-червоними написами: “Пийте чай Lipton!”

MUST READ:  5 унікальних продуктів, які прославили своїх творців

9. Оригінальна подача неоригінального товару. Томас Ліптон першим почав продавати чай не на вагу, а впаковував його в коробочки. Цей крок сприяв популяризації й доступності цього напою.

10. Бізнес без посередників. Ліптон, за можливості, намагався уникати послуг посередників. Це дозволяло йому завжди тримати ціни на свої товари значно нижче, ніж у конкурентів. Приміром, для транспортування чаю із Цейлону він купив судно, що дало змогу уникнути витрат на транспортування.

11. Упізнаваність торгової марки. Ліптон одним із перших зрозумів важливість упізнаваності бренда. Упакування для чаю мали оригінальний дизайн, що запам’ятовується. Це сприяло тому, що покупець міг легко впізнати улюблений товар у магазині.

За матеріалами журналу “Власний бізнес”, блогу “Жизнь прекрасна”