На що спрямовані вітчизняні соціальні мережі? На пошук однокласників, одногрупників, друзів дитинства і, ясна річ, супутників життя. Пошуки робочого місця або спеціалістів займають останні місця в цьому списку: немає навіть статистики з цього приводу. На теренах наших соцмереж (що нашого, що іноземного походження) не спостерігається великої кількості роботодавців або здобувачів. Вакансії часто просто переопубліковуються з тих же рекрутингових порталів.
А ось які відомості нещодавно були опубліковані про соцмережі в США. Більше всього у Твітері, Фейсбуці тощо сидить рекрутерів. Навіть підрахували так званий соціальний індекс – активність використання соціальних мереж. У рекрутерів він сягає 94. Наступними йдуть група злиттів та поглинань (M&A) – лише 66, далі підтримка продажів – 50… На останньому місці – бібліотеки.
Через соціальні медіа рекрутери, піарники та їм подібні формують навколо профілю своєї компанії її прихильників – тих, кому подобається або продукт компанії, або корпоративна культура, або особа власника, будь що. Серед таких “фанів” легше проводити той самий пошук нових працівників: серед них підходить 1 із 10, тоді як при традиційному підборі – 1 із 100.
Для полегшення роботи рекрутерів (і не тільки їх) створюють спеціальні сервіси – Jobvite, Bullhorn Reach (з’являються і будуть з’являтися інші). Вони автоматизують роботу в мережах: наприклад, дають можливість представникам компанії дізнатися, чи не шукає “фан” їх блогу зараз роботу.