Одного разу учень запитав Учителя:
– Учитель, скажи, що мені робити: я приходжу до клієнта, розповідаю про свій товар, а він каже, що йому такий товар зовсім не потрібен.
– А він йому потрібен? – Запитав Учитель.
– Так, я в цьому впевнений! Це дуже хороший товар, він потрібен всім!
– Доведи, що він потрібен мені.
І учень почав розповідати про свій товар. Він говорив досить довго, але коли закінчив, Учитель спохмурнів і сказав:
– Все-таки я не впевнений, що мені потрібен цей товар.
Учень пішов додому і готувався сім днів. Нарешті, він прийшов до Вчителя і попросив дозволу знову розповісти про свій товар.
Учитель вислухав його коротку промову і сказав:
– Так, мені потрібен цей товар і я насправді куплю його у тебе. Ось, візьми гроші. Але що головне ти зрозумів за цей тиждень?
– Я зрозумів, що треба готуватися.
– Це один урок, – сказав Учитель, – а другий?
– Другий … що треба говорити коротше …
– Майже так. Що довше готуєшся, то коротше промова.
Згідно свідченням, що дійшли до нас, навіть швидкі відповіді Вчителя на дрібні і, здавалося б, незначні питання виглядали так, наче він по кілька днів обдумував їх, ретельно вивіряючи кожне слово.
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців