Ще тільки-но позавчора в Менеджмент@Блозі розмістили пост про уроки життя Стіва Джобса… Сьогодні ж, звістка про раптову кончину великого підприємця й керівника просто вбила наповал. Смерть завжди приходить зненацька, навіть коли її чекаєш… Однак Джобс був до неї готовий. І доказом цьому – його яскраве, безкомпромісне, наповнене творчістю і блискучими ідеями життя.
Я хочу запропонувати вашій увазі відвертий уривок про смерть зі знаменитого виступу Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда. Хоча серед наших шановних читачів навряд чи знайдеться людина, яка б не чула цю промову, але, вважаю, до неї потрібно повертатися завжди, коли виникає спокуса опустити руки, коли зраджуєш своєму серцю і відмовляєшся від своєї мрії… Це притча про смерть…
…Коли мені було 17, я прочитав цитату – щось на зразок цього: “Якщо ви живете щодня так, ніби цей день останній, коли-небудь ви виявитеся правим.” Цитата справила на мене враження і з тих пір, уже 33 роки, я дивлюся в дзеркало щодня і запитую себе: “Якби сьогоднішній день був останнім у моєму житті, чи захотів би я робити те, що збираюся зробити сьогодні?”. І як тільки відповіддю було “Ні” протягом декількох днів поспіль, я розумів, що треба щось міняти.
Пам’ятати про те, що я невдовзі помру – найважливіший інструмент, що допомагає мені приймати складні рішення в моєму житті. Тому що все інше – чужа думка, вся ця гордість, весь цей острах зніяковілості або провалу – всі ці речі падають перед очима смерті, залишаючи лише те, що дійсно важливо. Пам’ятати про смерть – найкращий спосіб уникнути думок про те, що вам є що втрачати. Ви вже голий. У вас більше немає причин не йти на заклик свого серця.
Близько року тому мені поставили діагноз: рак. Мені прийшла скан-копія о 7:30 ранку, яка ясно показувала пухлину в підшлунковій залозі. Я навіть не знав, що таке підшлункова заліза. Лікарі сказали мені, що цей тип раку невиліковний і що мені залишилося жити не більше трьох-шести місяців. Мій доктор порадив піти додому й привести справи в порядок (що в лікарів означає підготуватися до смерті). Це значить спробувати сказати своїм дітям те, що б ти сказав за наступні 10 років. Це значить переконатися в тім, що все благополучно влаштовано, так, щоб твоїй родині було якомога легше. Це значить попрощатися.
Я жив із цим діагнозом весь день. Пізніше ввечері мені зробили біопсію – засунули в горло ендоскоп, пролізли через шлунок і кишки, застромили голку в підшлункову залозу й взяли кілька клітин з пухлини. Я був непритомний, але моя дружина, яка там була, сказала, що коли лікарі подивилися клітини під мікроскопом, вони почали кричати, тому що в мене виявилася дуже рідка форма раку підшлункової залози, яку можна вилікувати операцією. Мені зробили операцію і тепер із мною все в порядку.
Смерть тоді підійшла до мене найближче, і, сподіваюся, найближче за кілька наступних десятків років. Переживши це, я тепер можу сказати наступне з більшою впевненістю, ніж тоді, коли смерть була корисною, але чисто вигаданою концепцією:
Ніхто не хоче вмирати. Навіть люди, які хочуть потрапити на небеса, не хочуть умирати. І однаково, смерть – пункт призначення для всіх нас. Ніхто ніколи не зміг уникнути її. Так і має бути, тому що Смерть, напевно, найкращий винахід Життя. Вона – причина змін. Вона очищає старе, щоб відкрити дорогу новому. Зараз нове – це ви, але колись (не дуже-то й довго залишилося) – ви станете старим і вас очистять. Простіть за такий драматизм, але це правда.
Ваш час обмежений, тому не витрачайте його на життя чиїмось чужим життям. Не попадайте в пастку догми, що говорить жити думками інших людей. Не дозволяйте шуму чужих думок перебити ваш внутрішній голос. І, найважливіше, майте хоробрість дотримуватися свого серця й інтуїції. Вони якимось чином уже знають те, ким ви хочете стати насправді. Все інше вторинне.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців