Нассім Ніколас Талеб (Nassim Nicholas Taleb), ліванський математик, есеїст і філософ, прославився завдяки книзі “Чорний лебідь. Під знаком непередбачуваності” (The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable), яка була видана у 2006-му році. Це людина, яка на практиці довела важливість випадків, що неможливо передбачити. Зараз же, впевнений він, ми живемо над прірвою глобального фінансового колапсу.
У книзі “Чорний лебідь”, зокрема, стверджується наступне:
“Глобалізація створила взаємозалежну крихкість, зменшивши волатильність і створивши видимість стабільності… Ми ніколи раніше не жили під загрозою глобального колапсу. Фінансові установи зливаються в усе меншу кількість дуже великих банків. Усі банки взаємозалежні. Фінансова біосфера поїдається гігантськими, кровозмісними, бюрократичними банками, і коли один із них упаде, упадуть всі”. Це пророцтво блискуче збулося.
У цей час Талеб зайнятий дослідженнями в області філософії випадковості і ролі невизначеності в суспільстві й науці з ухилом у філософію, а також вивченням ролі важливих випадків (він називає їх “чорними лебедями”) у визначенні ходу історії. Важливо відзначити, що “чорні лебеді” – це не обов’язково негативні події або катастрофи, але й щасливі випадки.
Нассім Талеб сформулював наступні правила Капіталізму 2.0:
1. Слабка ланка повинна ламатися, поки вона ще мала. На жаль, економічна еволюція призвела до того, що фірми з максимальною кількістю прихованих ризиків, тобто найтендітніші, стали найбільшими.
2. Неприпустима націоналізація збитків і приватизація доходів. Ми умудрилися сполучити найгірші риси капіталізму й соціалізму. У Франції 1980-х соціалісти узяли гору над банками, а в США 2000-х банки здолали уряд. Це сюрреалізм.
3. Людині, яка розбила шкільний автобус, не варто довіряти новий. Із крахом системи економічний істеблішмент втратив легітимність. Безвідповідально й нерозважливо сподіватися, що ці “експерти” витягнуть нас із ями. Знайдіть розумних людей із “чистими руками”.
4. Не дозволяйте тим, хто працює за бонуси, управляти АЕС або вашими фінансовими ризиками. Сто до одного, що вони зневажать безпекою заради прибутку. Капіталізм – це система винагород і покарань, а не лише винагород.
5. Урівноважте все складне простим. Складнощі, що таяться в глобалізації й крайньому взаємозв’язку економік, можна компенсувати простотою фінансових продуктів.
6. Не давайте дітям вибухівку. Складні деривативи повинні бути скасовані, тому що ніхто їх не розуміє. Громадян необхідно захищати від них самих, від банкірів з їх хеджированими продуктами і від довірливих регуляторів, які прислухаються до економістів-теоретиків.
7. Тільки фінансові піраміди працюють на довірі. Уряду немає сенсу відновлювати довіру. Хвиля чуток – продукт складності системи. З ними не потрібно боротися, їх потрібно ігнорувати, зберігаючи твердість і рішучість.
8. Не давайте наркоманові наркотики, навіть якщо в нього ломка. Не можна лікувати борги новими боргами. Боргова криза – не тимчасова проблема, а структурна. Потрібна повна реабілітація.
9. Майбутнє людей не повинне залежати від пророкувань експертів. Економічне життя повинне бути дефінансоване. Потрібно навчитися не використовувати ринки як сховища вартості. На ринках немає того рівня визначеності, що потрібний людям. Майбутнє бізнесу, яке людина контролює сама, може бути невизначеним, але не майбутнє її інвестицій, які вона не контролює.
10. Краще добровільно перейти до Капіталізму 2.0: підштовхнути те, що й так повинне звалитися; перетворити борг у частки власності; припинити поклоніння істеблішменту; заборонити Нобелівську премію з економіки; заборонити викуп компаній на позикові кошти; вказати банкірам їхнє місце; навчити людей жити у світі, де вкрай мало визначеності.
На думку Талеба, дотримання цих правил приведе у відповідність економічне життя суспільства біологічному середовищу: фірми будуть меншими, боргів не буде, екологічна обстановка покращиться. Це буде світ, де ризикують не банкіри, а підприємці; де компанії народжуються і вмирають, не стаючи темою для вечірніх новин.
За матеріалами MBA Strategy.