Гроші, гроші, гроші… Ми кожного дня думаємо про них, раз-по-раз асоціюючи ці шматочки паперу з реальними благами. Ми просто не уявляємо без них свого життя. Але, це може здатися безумством, жити без грошей… можливо. Більше того – жити повноцінним і щасливим життям. Це доводить 69-річна німкеня Хайдемарі Швермер, яка вже 15 років обходиться зовсім без грошей.
1 травня 1996-го року успішна й заможна 54-річна жителька Дортмунда, педагог і психотерапевт за професією, ліквідувала свій банківський рахунок, роздала гроші й майно нужденним і пішла собі з дому у “вільне плавання” з однією валізкою, у яку поклала кілька особистих речей і фотографій. Спочатку вона планувала протриматися без гаманця і банківського рахунку один рік, але досвід виявився таким успішним, що Хайдемарі вирішила більше ніколи не повертатися до колишнього “нормального” життя, пише “Фокус” з посиланням на IsraelInfo.ru.
Із тих пір вона мандрує по Європі, переїжджаючи з місця на місце, пише книги, читає лекції, розповідає всім бажаючим про свій досвід, а за все потрібне для життя розраховується своєю працею, “по бартеру”. За дах над головою вона розраховується роботами по господарству, на їжу заробляє, займаючись прибиранням у супермаркетах, перукарям платить, вигулюючи їхніх собак або виконуючи інші потрібні їм послуги… Коли якийсь європейський університет або громадська асоціація запрошують її розповісти про свій унікальний досвід, разом із запрошенням їй надсилають квитки на транспорт. Одяг вона одержує також по бартеру – зокрема, з організації бартерного клубу в її рідному Дортмунді все і почалося: подивившись, як розвивається ця соціальна ініціатива, Хайдемарі зрозуміла, що зможе прожити зовсім без грошей.
Уряд щомісяця перераховує Хайдемарі пенсію у 800 євро як колишній учительці, але пенсіонерка роздає ці гроші знайомим і незнайомим людям, яким вони потрібні більше, ніж їй. Гонорар, отриманий від видавництва за свою першу книгу, Швермер також роздала нужденним. Єдиною страховкою на випадок надзвичайної ситуації, яку дозволила собі ця смілива дама, є купюра в 200 євро, що зберігається в сумочці. За словами фрау Швермер, за всі 15 років у неї жодного разу не виникло потреби в цих грошах.
У вигляді Хайдемарі немає нічого, що хоча б віддалено нагадувало про бездомність і бідність: здорова, елегантна й доглянута жінка з посмішкою на обличчі. Вона ні про що не тривожиться й нічого не боїться. На питання, як же вона зустріне старість без капіталу і страховок, Швермер відповіла, що сподівається залишитися у формі до кінця життя, але якщо сили все-таки її покинуть, і їй стане важко їздити з місця на місце, вона зможе одержати пристановище у своїх двох дітей, які люблять мати й шанобливо ставляться до її поглядів. Дітям, як і всім іншим, жінка збирається платити за дах своєю працею.
У чому сенс цього радикального експерименту над собою? Хайдемарі пояснює, що її завжди мучило питання: чому в сучасному суспільстві гроші стали відігравати роль головного мірила всіх інших цінностей? Чому грішми вимірюється людська гідність і саме життя? Жінка прекрасно усвідомлює, як багато створила грошова економіка, наскільки великий її творчий потенціал, і не вважає, що всім варто відмовитися від грошей за її прикладом. Однак Хайдемарі переконана, що досвід життя без грошей, тимчасове повернення до натурального обміну можуть розширити свідомість людей, звільнити їх від ірраціональних страхів і глибоких деформацій у системі цінностей, які нагромадилися в надрах сучасної капіталістичної цивілізації.
Ще чотири роки тому, коли “Німецька хвиля” розповідала про Хайдемарі, її сприймали не інакше як європейський “курйоз” та ексцентричну дивачку, яка знайшла собі незвичайні ліки від нудьги. Але з початком фінансової кризи в Європі та наростанням руху соціального протесту в Хайдемарі з’являється усе більше зацікавлених слухачів і послідовників, готових “розширити свідомість” шляхом тимчасової відмови від грошей.