Слово “прокрастинація” стає широко вживаним терміном, а саме явище – трендом XXI століття. Навряд чи серед читачів Менеджмент@БЛОГа знайдуться ті, хто ще не знає значення цього слова. Втім, як стверджує Стів Сміт (Steve Smit), один з дописувачів видання Australian Anthill, більшість людей розуміють “прокрастинацію” неправильно.
Що таке прокрастинація
Прокрастинація – це бажання відкласти “на потім” важливі справи, при цьому замінивши їх менш “складними” та “важливими”. Яскравий приклад прокрастинації – це, наприклад, перевірка пошти, коли вам потрібно писати важливий звіт чи прибирання на робочому столі, коли вам “кров з носа” потрібно закінчити великий робочий проект.
Чому виникає прокрастинація?
На це запитання існує кілька стандартних відповідей:
– вдаватися до прокрастинації нас змушує страх провалу чи перфекціонізм;
– прокрастинацію викликає відсутність віри у власні сили;
– прокрастинація виникає внаслідок нашої ж ліні.
Всі ці пояснення хоч і є традиційними, все ж виявляються абсолютно неправильними.
Відповідь же на запитання щодо природи прокрастинації “приховується” в теорії “тимчасової мотивації” (Temporal Motivation Theory).
Якщо вірити цій теорії, тоді формула прокрастинації виглядатиме наступним чином: E x V/T x D
E – Expectation (Очікування) – ви з набагато більшим натхненням виконуватимете роботу, в якій очікуєте досягнути успіху.
V – Value (Цінність) – ви з більшим натхненням виконуватимете роботу, яка принесе більшу віддачу.
T – Tolerance (Толерантність) – ваша особиста толерантність до затримки. Деякі люди просто не можуть чекати.
D – Delay of Reward (Затримка винагороди) – через який час в середньому ви отримаєте віддачу (винагороду) за виконану працю.
Як боротися з прокрастинацією
Знаючи всі змінні у формулі прокрастинації, можна знайти найбільш ефективні способи боротьби з нею.
Підвищуючи очікування та цінність ми підвищуємо ймовірнісь успіху та відсутність прокрастинації. Але підвищуючи толерантність до відстрочок та збільшуючи затримку винагороди – ми тим самим робимо прокрастинацію більш “ймовірною”.