Якось учень запитав: “Учителю, що таке гроші?”
Учитель поглянув на того, хто запитував, і розсміявся:
— Тільки не кажи, що ти не бачив грошей. Ти принаймні один раз платив за навчання у Школі! Краще запитай ще раз!
— Так, звісно, — посміхнувся учень (було видно, що він хоче поставити непросте запитання). — Що таке гроші в гаманці покупця?
— А це дуже хороше питання, — схвально кивнув головою Вчитель. — У гаманці покупця гроші… — він зробив паузу, подумав і посміхнувся. — Так, у цьому випадку вони нічого не означають!
— Як же так? — здивувався учень. — Ми ж завжди говоримо про прибуток, рахуємо витрати… Підприємство, у якому не будуть звертати увагу на гроші, просто збанкрутує!
— Ти правий, — сказав Учитель, — але ж ми говоримо про гроші в гаманці покупця! До тих пір, поки гроші лежать у його гаманці, це просто шматочки паперу чи металу. Людина може думати про те, що вона на них купить, але це — в її голові, а не в гаманці! Потім вона купує щось, але тільки те, що вона вважає на скількись більш цінним для себе, ніж гроші, які віддає. І уже тоді, коли вона несе покупку додому, вона радіє тій різниці, яку виграла. Але це знову ж таки не гроші.
— Виходить, що гроші самі по собі нічого не означають?
— Звичайно! — посміхнувся Учитель. — Я ж сказав, це — шматочки паперу чи металу.
Не можна сказати, що ця історія сильно розходиться навіть із сучасними нам уявленнями про природу та функцію грошей. Цікаво, що в більшості записів, де ми виявили згадки про цю історію, вона позначена як дуже важлива.
Джерело: “Путь торговли” (рос.)
Ілюстрація: Shutterstock