Народження імені: Renault

У 1899-му році Луї Рено організував товариство Renault Frères (“Брати Рено”), яке виробляло автомобільні механізми, винайдені ним самим, такі як коробка передач із головною прямою передачею, доповнена карданним валом. Свій перший автомобіль він презентував на автосалоні 1901-го року. Разом із братами він вигравав багато автоперегонів: Париж-Довіль, Париж-Остенде, – поки під час ралі Париж-Мадрид його брат Марсель не розбився…

Автомобілі Renault купувалися дуже добре. У 1913-му році завод, що розташований у Бьянкурі, випустив десять тисяч автомобілів. У 1914-му році завод випускав артилерійські снаряди, вантажівки, авіаційні мотори, танки. Після Першої світової війни Renault Frères повернувся до виробництва автомобілів: його шестициліндрові моделі Vivasix, Monastella, Vivastella, а потім чотирициліндрові Prima-quatre (Prima – “перший”, quatre – “чотири”), Mona-quatre, Celtaquatre, Juvaquatre мали величезний успіх. У Другу світову війну, під час окупації, завод у Бьянкурі працював на вермахт. Після звільнення Луї Рено був арештований. У нього відібрали орден Почесного легіону. Умер він у в’язниці незабаром після того, як його завод націоналізували і назвали Régie Nationale des Usines Renault (RNUR – “Державні націоналізовані заводи Рено”).

У 1945-му році його племінник, призначений тимчасовим адміністратором RNUR, починає випуск моделі 4CV із двигуном від Volkswagen. Ця модель була зібрана і представлена на автосалоні в 1946-му році. Її очікував успіх, тоді як модель “Frégate”, випущена в 1950-му році, забуксувала. У 1955-му році П’єр Дрейфус удосконалив модель 4CV так, щоб вона могла суперничати з Coccinelle (“сонечко”) на американському ринку. Нову модель він назвав “Dauphine” (“спадкоємиця престолу”), це ім’я підкреслювало родинний зв’язок з “царицею” того часу – 4CV.

Оскільки ці машини дуже успішно продавалися в Америці, у губернатора Флориди народилася думка про створення спортивної моделі. Так з’явилася “Floride”, втім, у США її перейменували в “Caravelle”, щоб не образити інші американські штати. До нещастя, в 1960-му році економіка США переживала кризу, яка принесла кінець пригодам Dauphine. Їй удалося “поцарювати” в Америці лише чотири роки.

Далі успіх у продажах супроводжує серії автомобілів, назвам моделей яких інженери привласнили початкову букву “R”: від R4 у 1961-му році до R19 у 1988-му. Маркетингова служба зрештою відмовилася від назв, пропонованих інженерами, і стала вибирати більш звабні імена, такі як Safrane (“Шафран”), Clio (“Кліо” – муза танцю), Twingo (сполучення слів “twist” й “tango”), Mégane.

Емблема марки також зазнала великих змін. Від сплетених ініціалів братів Рено – до зображення в анфас автомобіля в зубчастому колесі; потім, в 1918-му році, – до зображення танка. Ромб як емблема з’явився в 1924-му році. Сучасну форму йому надав художник-стиліст Вазарелі в 1972-му році.

Із книги Бернара Галі “BRAND: Народження імені”