Новорічні обіцянки та «менталітет жертви»

Напередодні Нового Року багато людей складають плани на наступний рік: як покращити своє життя, як досягнути успіху, як створити власну компанію чи вивести вже наявний бізнес на новий рівень?.. На жаль, кожного року 98% цих планів так і залишаються тільки планами.

Пітер Вайда (Peter Vajda), один з дописувачів видання Management Issues, переконаний, що існує три основні причини “провалу” новорічних планів:

1. Їх “ментальний” характер. Наші новорічні обіцянки найчастіше з’являються завдяки ефемерному ентузіазму, який народжується з бризками шампанського і згасає швидше, ніж новорічний феєрверк.

2. По-друге, наші плани рідко коли йдуть “зсередини”, відображаючи нашу сутність.

3. І насамкінець – ми занадто часто страждаємо від так званого “менталітету жертви”, який не лише регулярно стає на перешкоді здійснення будь-яких планів, але й послідовно руйнує наші життя.

Саме про менталітет жертви розповідає Пітер Вайда.

Будучи жертвами, ми настільки захоплюємося звинуваченням оточення та наріканням на нестачу сил, щоб подолати “непереборні обставини”, що на досягнення власних цілей не залишається ні сил, ні часу.

Жертва майстерно володіє цілим арсеналом самообмежуючих та самосаботуючих звичок. Ці звички допомагають їй уникати реального розвитку, відповідальності, відданості та залученості.

Нижче наведено перелік чотирьох найбільш типових ознак, притаманних для людей з менталітетом жертви. Якщо ви помічали за собою хоча б одну із цих звичок – це серйозна підстава для того, щоб переосмислити свої підходи:

1. Відсутність ясності щодо власних цілей. Нездатність визначити, які цілі та очікування є реалістичними, а які – ні. Звинувачення інших у цих проблемах.

2. Нездатність ефективно використовувати свій час та ресурси. Звинувачення інших в тому, що нам постійно не вистачає часу.

3. Нерозуміння причинно-наслідкового зв’язку. Відсутність віри в те, що ми самі можемо впливати на власні переконання, ставлення, наміри, поведінку та дії. Натомість, ми переконані, що хтось інший впливає на наше життя і винен у всіх наших провалах.

4. Заперечення того факту, що наш власний вибір (і тільки він) має позитивний чи негативний ментальний, фізичний, емоційний чи духовний вплив на наше здоров’я та самопочуття. Щира віра в те, що причиною наших проблем та болю є зовнішні події чи обставини.