Одного разу до Вчителя прийшов учень і запитав:
– Учитель, я помітив, що часто-густо втрачаю клієнта однаковим чином. Я продаю йому товар і потім, коли бачу, що він давно нічого не купував у мене (а я знаю, що мій товар йому необхідний постійно), приходжу й пропоную купити знову. Але дуже часто я чую у відповідь, що нову партію товару він купив у мого конкурента.
– А в тебе хороший товар? – запитав Учитель.
– Так, більше того, я впевнений, що він краще, ніж у конкурентів. Але я ніколи не продаю товар дешевше, ніж вони, навпаки, частіше – дорожче, і майже всі покупці вважають, що це справедливо… І я став сумніватися, можливо, все ж таки справа в ціні?
– Справа в часі. Приходь на один день раніше.
– Раніше, ніж конкурент? А як же я зможу дізнатися, коли він прийде?
– А як, ти думаєш, конкурент дізнається, коли йому треба прийти? Просто приходь на один день раніше.
– Але як?!
– Зрештою, приходь учора, – і Вчитель зробив знак рукою, щоб учень ішов додому.
Нам було не зовсім зрозуміло, вигнав Учитель учня чи просто відправив додому. Ми звернулися із цим питанням до Першого Учня. Знаєте, що він нам відповів? “Звичайно ж, я прийшов на наступний ранок!”
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)