Постійний розвиток технологій та загальні тенденції до глобалізації змушують людей почуватися все більш та більш зайнятими. Вони працюють по 60 годин на тиждень, залишаючи на сон не більше 6 годин. Іноді складається враження, що у них немає часу навіть на те, щоб просто глянути вгору…
Якщо у своєму житті ви спостерігаєте щось подібне, можливо вам буде цікаво почути історію Лаури Вондеркам (Laura Vanderkam), автора книги “168 годин” (168 Hours). Лаура ділиться своїми підходами до управління часом на сторінках The Wall Street Journal.
“Мій секрет, – розповідає вона, – полягає в тому, що я почала уважно відстежувати, на що ж я дійсно витрачаю час, занотовуючи скільки годин чи хвилин я потратила на ту чи іншу діяльність. І дуже швидко я виявила, що обманювала сама себе. Мій 60-годинний робочий тиждень насправді був куди коротшим, якщо включати до нього тільки ту діяльність, яку дійсно можна назвати “робочою”. Я думала, що витрачаю на миття посуду кілька годин, тоді як на справді це заняття відбирало всього кілька хвилин. При цьому виявилося, що найбільше часу я завжди витрачала на Інтернет та безцільне бродіння по дому, коли я не знала, за що взятися”.
Всі ми маємо 168 годин на тиждень. Але чомусь одним людям вдається успішно справлятися зі своїми обов’язками і при цьому знаходити час на відпочинок, а інші поводяться так, начебто постійно кудись не встигають. Проблема зазвичай полягає в тому, що ми рідко задумуємося, на що реально витрачаємо найбільшу кількість часу.
Нижче наведено кілька порад, які допоможуть виправити цю ситуацію.
1. Записуйте та аналізуйте, на що ви дійсно витрачаєте час. Відстежування кількості часу, який ми витрачаємо на той чи інший вид діяльності з одного боку допомагає вберегтися від бездумного його витрачання, а з іншого – не дає нам обманути самих себе. Наприклад, якщо ми 5 разів на день відволічемося всього на 6 хвилин, щоб перевірити Facebook, то це означатиме, що за тиждень ми витратимо 3,5 годин на Facebook. А це майже половина робочого дня.
2. Будьте чесними. Людям властиво завищувати кількість часу, який вони витрачають на корисні справи та занижувати той час, який вони нехтують на беззмістовні речі. Наприклад, дослідження, проведене у США показало, що люди, які скаржаться, що їм доводиться працювати по 70-80 годин на тиждень насправді працюють аж ніяк не більше 60 годин. При цьому більшість американців будуть говорити, що їм вдається викроїти всього 6-7 годин на сон, тоді як насправді мало хто з них спить менше 8-ми годин.
Признайтесь собі чесно, що ви хочете робити зі своїм часом. Навіть якщо робота відбирає у вас 50 годин на тиждень, а восьмигодинний сон – 56 годин, то все одно у вас залишається ще 62 години, яких цілком вистачить і на сім’ю, і на особисте життя, і на вправи, і на відпочинок, і на перегляд телебачення та ігри. Встановлюйте цілі! Головне – щоб ви витрачали свої 168 годин саме так, як ви хочете!
3. Змініть формулювання. Замість того, щоб говорити “у мене немає на це часу”, спробуйте сказати: “це не входить до моїх пріоритетів”, і спостерігайте за своїми відчуттями. У більшості випадків “відсутність часу” і є ознакою того, що ваші пріоритети спрямовані на щось інше. Але проста зміна формулювання допомагає нам самим зрозуміти, в яких випадках варто переглянути свій денний розпорядок. Як вам така фраза: “Ні, люба, я не зможу допомогти тобі з резюме, оскільки це не входить до моїх пріоритетів” чи “Я не піду до лікаря, тому що моє здоров’я не входить до моїх пріоритетів”. Якщо говорячи такі фрази ви відчуваєте дискомфорт, можливо варто перестати виправдовувати ті самі дії відсутністю часу?
Зміна формулювання нагадує нам, що час – це вибір. Якщо нам не подобається, як ми проводимо свій час, ми завжди можемо змінити свій вибір і провести час інакше.