Одного разу учень звернувся до Вчителя:
– Учитель, скажи мені, що робити: у фірмі, де я працюю, всі сидять в офісі до пізньої ночі… щодня! Вихідні бувають тільки раз у кілька місяців – по святах, та й то не по всім…
– Для чого ви так довго сидите?
– Директор може в будь-який день й у будь-який час приїхати в офіс, викликати до себе будь-якого співробітника й запитати: “Як справи?” Якщо людини не виявиться на місці, директор може пізніше при всіх накричати на неї. Це… це просто божевілля якесь!
– Люди звільняються?
– Поки можуть – терплять, зарплати у два рази вищі, ніж в інших таких же підприємствах, але рано чи пізно всі не витримують. Довше трьох років ще ніхто не пропрацював.
– Спробуй іти вчасно. І роби собі вихідні як потрібно.
– А що скаже директор?! – злякався учень.
– Він божевільний! Хто звертає увагу на те, що говорить божевільний?
За свідченням учнів, Учитель із презирством ставився до тих, хто ускладнював життя собі й своїм близьким.
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)