Офісні крадіжки в Україні процвітають – з цим явищем хоча б один раз за своє життя стикалися 77% співробітників компаній. Така інформація опублікована на сторінках видання “Сегодня“.
Відповідь на запитання, що і в яких кількостях готові вкрасти працівники, дає перше національне онлайн-опитування “Крадіжки на роботі: що “несуть” з собою з роботи і що “приносять” в офіс”. Опитування було проведене виданням “Коментарі” спільно з кадровим порталом HH.ua. В опитуванні взяло участь 4853 мешканці України (53% чоловіків та 47% жінок) зі всіх сфер бізнесу.
Крадіжкою більшість респондентів в першу чергу називають присвоєння чужих речей та грошей (78,6%), офісних речей (68,1%), а також готової продукції компанії (66,4%). Ще один із проявів крадіжки – нецільове використання бюджету компанії (59,5%), розголошення комерційної таємниці (58,8%) та споживання чужої їжі із холодильника (57,5%).
Цікаво те, що присвоєння залишків сувенірної та презентаційної продукції більшість респондентів крадіжкою не вважають, як і використання службового мобільного зв’язку, інтернету та принтера в особистих цілях. Не дивно, що саме використання офісної оргтехніки, мобільних телефонів та Інтернету, не пов’язане з роботою – це найрозповсюдженіше зловживання в українських компінях. 46% респондентів бачать, як їх співробітники беруть з собою додому канцтовари і навіть туалетний папір.
Серед найбільш розповсюджених зловживань в офісі – робочий принтер. В особистих цілях його використовують практично всі респонденти.
Крадіжки часу
Більшість українців стверджують, що чесні перед своїми роботодавцями – таких 58,5%. Йдеться про те, що вони особисто не приносять нічого матеріального з офісу додому. Серед тих, хто признався, найбільш популярними предметами крадіжки виявилися сувенірна продукція (23,7%) і преса (15,2%).
Втім, мало хто згоден з твердженням, що крадіжкою можна вважати і нецільове використання робочого часу, наприклад: виконання особистих замовлень у робочий час чи саботування роботи загалом. Зрештою, компанія оплачує робочий час своїх співробітників і має право його контролювати. “Це те саме, що людина оплатила б путівку на десять днів, а відпочила тільки вісім”, – пояснює генеральний директор компанії Dopomoga Ukraine Катерина Скибська.
“Ліві” прибутки
Набагато більш небезпечною формою крадіжок для компанії виявляються так звані “відкати”. Адже це також крадіжка – отримання чужого майна шляхом обману чи зловживання довірою. Користуючись довірою керівника, співробітник вводить його в оману, пропонуючи вибір начебто найкращого підрядника, насправді отримуючи певну (зазвичай – грошову) вигоду для себе.
Більше 63,5% опитаних переконані, що в їхній сфері відкатів не беруть, а якщо й беруть, то розмір останніх залишається для респондентів загадкою (9,8%). За даними дослідження найрозповсюдженішими відкати є у сфері оптового продажу, нерухомості, послуг для бізнесу та реклами. П’ята частина співробітників обмежується відкатами до 20% від суми угоди.
Як наказують
Схоже, що українські роботодавці досить спокійно ставляться до використання службових ресурсів для особистих цілей. Сувора відповідальність за такі випадки передбачена лише у 6% компаній, а ще у 22% можна отримати зауваження. З іншого боку майже половина роботодавців дозволяє використовувати офісні ресурси в межах розумного, а чверть – взагалі не встановлює лімітів і не контролює цей процес.
Серед найбільш популярних способів боротьби з витратами найпростіший – ліміт на витрати за певними статтями бюджету. До такого методу вдається більше половини роботодавців (61,2%). Також часто встановлюються камери спостереження (36%). Набагато рідше проводиться моніторинг переписки співробітників (13%) та прослуховування їхніх розмов (9%).
Санкції на робочих місцях застосовуються нечасто – 68% респондентів відзначають, що у їхніх компаніях не було жодного випадку, коли б когось наказали за крадіжку. Тих же, кого впіймають на гарячому очікує догана (32%), звільнення (34%), рідше – грошовий штраф (23%). Набагато рідше трапляється кримінальне переслідування чи навпаки – повне ігнорування факту крадіжки.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців