Притча: П’ять цеглин

Якось до невичерпного вигадника-мільйонера Тейлора Барнума (Taylor Barnum) прийшов енергійний на вигляд чоловік і попросив грошей. Той у відповідь запропонував попрацювати за півтора долара в день, вручив п’ять цеглин і дав наступну дивну інструкцію.

“Одну цеглину слід покласти на тротуар, де перетинається Бродвей і Енн-стріт, другу – біля музею Барнума, третю – навскоси від музею на розі Бродвею і Вісі-стріт, поруч з Естер-Хаус, четверту – перед собором Святого Павла, а з п’ятою в руках потрібно швидко ходити від однієї цеглини до іншої. Одну класти, іншу брати. А кожного разу, коли пробиває годинник на соборі Святого Павла, слід йти в музей, пред’являти квиток і обходити зал за залом. Після цього маніпуляції з цеглою належало повторити”.

Працівник почав свій обхід, і вже за півгодини близько п’ятсот людей витріщалися на його загадкові пересування.

«Чим він зайнятий? Звідки цегла? Чому він бігає по колу?» – Сипалося з усіх боків, але той зберігав мовчання. До кінця першої години всі тротуари були оточені натовпом зацікавлених. А працівник, завершивши обхід, попрямував до музею. Там він присвятив чверть години огляду всіх залів і повернувся до своїх цеглин.

І кожного разу, коли він входив до музею, купа роззяв купувала квитки і йшла за ним в надії розгадати сенс його дій. День за днем кількість зацікавлених зростала, поки у справу не втрутилася поліція, стурбована надмірним стовпотворінням. «Цеглинник» був відкликаний, але він і його дії послужили відмінною рекламою музею. Саме після цієї історії, як стверджував Тейлор Барнум, Бродвей став найбільш жвавою вулицею Нью-Йорка. Так починався вірусний маркетинг…