Одного разу учень запитав Учителя: «Учитель, скажи, будь ласка, що складніше — продавати чи купувати?»
Учитель посміхнувся:
— Ти задав дуже хороше питання! Ось і спробуй тепер сам відповісти на нього. Ну що, є в тебе відповідь?
— Ну, не знаю… — здивувався учень. — Я очікував, ти відповіси…
Учитель, посміхаючись, дивився на учня:
— Можливо, для одних людей складніше продавати, а для інших — купувати?..
Тоді Вчитель повернувся до інших учнів:
— Хтось із вас знає відповідь?
Але учні мовчали. Учитель знизав плечима й сказав:
— Шкода. Я теж не знаю.
Учні сиділи в непорозумінні. Дотепер ще не було такого, щоб чиєсь питання в Школі Шляху залишилося без відповіді. Учитель обвів приміщення поглядом і звернувся до одного з учнів:
— Я правильно пам’ятаю, що ти пропрацював кілька років, займаючись продажами, і кілька років, займаючись постачанням?
— Так, це так, — відповів учень.
— Чи можеш ти сказати нам, де тобі було складніше працювати? — запитав його Вчитель.
Учень задумався:
— …Так ні, — нарешті відповів він, — і там, і там було легко…
— Ось! — посміхнувся Вчитель. — Ось у чому справа! Треба було запитувати не «де складніше», а треба було запитувати «де легше».
Коли ми здивовано запитали Першого Учня: «Невже після цього Вчитель не став обговорювати “що легше” з учнями?» Перший Учень відповів: «Ні, ми вирішили, що в такій постановці це питання нікому не цікаве».
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців