Учитель, — запитав одного разу учень. — У фірмі, де я працюю, змінився директор. У нового начальника просто якась манія економії. Він говорить, що необхідно на всьому заощаджувати, і не тільки говорить. Учора він написав розпорядження, щоб всі відділи скоротили всі витрати на десять відсотків. Хіба ж це розумно?!
— Звісно, ні, і ти це розумієш, — відповів Учитель.
— А як мені пояснити йому, що він не правий?
— Скажи, чи має він якесь захоплення, якщо ти встиг це з’ясувати?
— Так, — відповів учень, — він любить подорожувати: на яхті або автомобілем.
— Дуже добре! Запитай його, чи можна їхати на машині, дивлячись тільки на зірки й компас, і не звертати уваги на те, де є дорога, а де її немає… А якщо не зрозуміє… Тоді міняй роботу. Або хоча б начальника.
На наступному занятті учень подякував Учителеві і сказав, що одержав від нового начальника прибавку до зарплати.
Перший Учень розповів нам, що тема витрат була не з тих, до яких у Школі часто зверталися.
— Все було достатньо зрозуміло. Справа в тім, — сказав він, — що Учитель наполягав на необхідності розуміти, які витрати приносять прибуток, а які просто необхідні. “Їхати по дорозі” в цій історії означає якраз розуміти, що відбувається, і діяти відповідно до цього, а “дивитися тільки на зірки та компас” — дотримуватися якихось жорстких правил чи ідей, які не враховують реальної ситуації.
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)