Група випускників престижного вишу, які зробили чудову кар’єру, прийшли в гості до свого старого викладача-професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.
Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим різними чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
– Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас – хотіти тільки кращого для себе, але це і є джерелом ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву кращою. Найчастіше вона просто дорожче, але іноді навіть приховує те, що ми п’ємо. Насправді, все, що ви хотіли, була просто кава, а не чашка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка чашка дісталася.
А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, положення, суспільство – це чашки. Це всього лише інструменти для підтримки і змісту Життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого Життя. Іноді, концентруючись лише на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.
Найбільш щасливі люди – це не ті, які мають все найкраще, а ті, які беруть все найкраще з того, що мають.
Ілюстрація: Shutterstock
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців