— Учителю, — одного разу запитав учень, — скажіть, яка роль випадковості, удачі в успіху?
— А що ти маєш на увазі під випадковістю чи удачею? — Учитель запитливо схилив голову.
Учень задумався на хвилину:
— Ну, випадковість — це коли, наприклад, я звертаюся до клієнта, і виявляється, що у нього якраз закінчився товар, такий самий, як продаю я, а постійний постачальник чомусь не може терміново привезти, і в результаті я отримую нового клієнта… А удача… Ну, наприклад, я йду в гості і там знайомлюся з людиною, яка приймає рішення про покупку в підприємстві, до якого я давно шукав підхід…
— Можливо, ти помічав, а може й ні, — сказав Учитель, — але ті, кого ти вважаєш везучими, просто більше за інших працюють. Вони частіше звертаються до того, кого хочуть бачити своїм клієнтом, частіше ходять туди, де є ймовірність зустріти потрібну їм людину…
— Ти хочеш сказати, що це лише ймовірність? — здивувався учень.
— Не тільки, — спохмурнів Учитель, — у першу чергу — це праця.
Взагалі-то — дуже проста ідея. Напевне, ми не включили б цю історію у збірник, якби вона не була записана в абсолютно всіх знайдених нами зошитах учнів.
Джерело: “Путь торговли” (рос.)
Ілюстрація: Shutterstock