Як інтелект заважає успішно вести справи і чому підприємницька освіта буває шкідливою для бізнесу, – над цими питаннями розмірковує у своєму блозі відомий менеджмент-консультант, автор однойменної методології та кількох бізнес-бестселерів Іцхак Адізес (Ichak Adizes).
Коли моя кар’єра в консалтингу тільки починалася, я постійно перебував під враженням від тих людей, кого вважав геніями. Ці чоловіки і жінки – фантастичні вчені або студенти, які навчалися тільки на п’ятірки. Або надзвичайно творчі люди, котрі висували інноваційні ідеї. Або ж це люди витонченого розуму, здатні перемогти майже в будь-якій суперечці.
Я вважав, що їх таланти, інтелект, креативність – це золота жила. Я почав інвестувати в них свої гроші. Я вважав, що склавши разом мій консалтинговий досвід і гроші та їх геніальність, ми доб’ємося великого прориву.
Все було навпаки. Я втратив масу грошей і купу часу. Що було не так?
Потім, коли я порівнював цих геніїв з успішними підприємцями, з якими я стикався у своїй консалтингової практиці, я усвідомив, що ті, хто дійсно зміг заробити багато грошей, були не дуже знаючими людьми. Ці успішні підприємці не так вже і виразно висловлювали свої думки. Вони не були надто освічені. Деякі навіть зовсім погано вчилися в школі чи університеті. Є такий жарт: відмінники працюють на хорошистів, яких купують трієчники.
Чому так? Це нелогічно. Чому ці менш освічені люди стають успішними бізнесменами, а «генії» зазнають повної поразки?
Мій висновок: коли ти знаєш надто багато, це заважає тобі бачити суть.
Підприємці – неординарні люди. Але вони не генії в сенсі освіченості. Вони вирізняються завдяки своєму здоровому глузду. У них є талант помічати щось критично важливе. Освічені й талановиті генії схильні багато чого ускладнювати. Вони знають так багато, що їм часто не вдається розрізнити те, що дійсно критично важливе, що головне. Або вони генії в своїй області, але у них немає ніякої бізнес-орієнтації, здатності розуміти й оцінювати співвідношення витрат і цінності. Я виявив, що «генії» ігнорують витрати і фокусуються тільки на цінності.
І це підводить мене до спірного висновку: вивчення підприємництва МОЖЕ зашкодити вашій здатності стати підприємцем. Це не обов’язково так. Але так часто трапляється.
Коли ви знаєте надто багато, це підриває вашу здатність ризикувати. А вона вкрай важлива і необхідна для підприємця. Що найголовніше: щоб розпочати нову справу, потрібно бути безстрашним, а це відчуття виникає, коли у вас не надто багато знань. Якщо ви занадто багато думаєте або занадто багато знаєте про те, чим збираєтеся зайнятися, ви, ймовірно, не візьметеся за це. Справжні підприємці кидають школу або навчаються на трійки.
Якщо у вас дуже талановитий син або дочка, котрі чудово малюють, у яких неймовірний талант, ні за що не відправляйте їх у школу мистецтв. Там знищать їх талант. Їх навчать, як правильно і як неправильно – до такої міри, що вони почнуть малювати те, що в школі вважають правильним, а не те, що підказує їм талант.
Колись у мене з’явився собака, доберман-пінчер, і я купив книгу під назвою «Навчання добермана». Перша ж сторінка здивувала мене. Там говорилося: «Не навчайте собаку нападати». Я став читати далі, щоб зрозуміти, чому.
Припустимо, ви натренували собаку нападати на людину, яка піднімає руку загрозливим чином. Як тільки до вас у гості зайде італієць – а вони люблять активно жестикулювати під час розмови – собака може на нього напасти.
Чому? Тому що ви не дали собаці використовувати його вбудовану інтуїцію. Ви перепрограмували його.
Те ж саме може статися з художником. Школа втручається в його інтуїтивний талант, і тепер студент малює так, як вважає правильним «істеблішмент», він виробляє щось загальноприйняте, хоча міг би створювати щось виняткове.
І я впевнений, що так само буває з підприємцями. Коли вони знають дуже багато, це переконує їх не йти на ризик. Люди з підприємницькими талантами знають мало, але інтуїтивно відчувають, що правильно, а що ні. У них немає страху, тому що немає надто великого запасу знань. Але, з іншого боку, те, що допомагає їм розпочати бізнес, стає причиною їх подальшого провалу. Брак знань, нестача системного погляду на підприємство в результаті може призвести до банкрутства. Вони приймають рішення на ходу, і брак страху призводить до занадто ризикованої поведінки. Вони можуть втратити все.
Для управління потрібний більш витончений, освічений лідер. Така людина не в змозі відкрити свою справу, але вона може надзвичайно ефективно управляти бізнесом. Підприємець же може розпочати бізнес, але часто погано ним керує.
Джерело: “Идеономика”
Ілюстрація: Shutterstock
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців