Бізнес в Інтернеті…

Давно минули ті часи, коли красиво розмальовані і стильно оформлені сайти-візитівки були показником успішності в Інтернеті. Сьогодні пересічний користувач мережі шукає чогось зовсім іншого: не монологу – а спілкування; не вказівок – а свободи; не потоку свідомості від одного редактора-автора-журналіста – а думок “на тему” від широкого кола учасників та зацікавлених осіб. Зрештою, право висловити свою власну думку, також буде сприйняте ним дуже позитивно…

Угоди придбання сервісу YouTube за $1,6 млрд. та спільноти MySpace за $580 млн. окреслили вектор мереженої активності. Сьогодні цінуються проекти, в основі яких лежать принципи соціальних мереж, повідомляє журнал „Секрет Фірми”.

Коли новосибірський студент Влад Шевцов написав бізнес-роман (точніше, частину роману), потенційний, на його думку, бестселлер, справа залишалася за малим – переконати в цьому видавців. Перш, ніж представити їм свою книгу, Влад вирішив організувати творові певну публічність.

„Що я шукав? – говорить Влад. – виходи на людей, які могли б дати відгуки, які „продаватимуть” мою книгу: Віктор Пелевин, Віктор Шендерович, Юлія Латиніна. Але передусім слід було відшукати тих, хто з ними спілкується”. Основним інструментом Влад вибрав мережі: e-xecutive.ru, “МойКруг”, а також спільноту paparazzi в „Живому журналі”. „На paparazzi мені порекомендували сайт Юлії Латиніної, – розповідає Влад, – там я відшукав координати веб-майстра, який і влаштував контакт з ньюсмейкером”. А через керівника професійного журнала з PR Влад здобув один рядочок від Віктора Пелевина.

Продовжуючи „розкрутку” свого роману, у сервісі „МойКруг” Влад створив базу „вірусоносіїв” – вручну шукав тих, хто вказував у своїх інтересах HR, PR, „журналістика”. Сьогодні в базі перебуває 430 авторитетних „носіїв вірусу”. „Фанат розповідає про книгу не трьом друзям, а п’ятдесяти, – ділиться Влад своїми спостереженнями. – А значить пошук таких людей вручну має сенс і вартий потраченого часу”.

Витрати Влад вираховує так: „Чотири години в тиждень, плюс рахунки за Інтернет”. Результат: контракт з видавництвом „Геліос”, тираж, який планується – 50 тис. екземплярів, пропозиція екранізації та декілька пропозицій роботи.

Те, що зробив Влад Шевцов – приклад грамотної експлуатації соціальних мереж. Звісно, все це могла зробити будь-яка ініціативна людина. Проте, сучасне інтернет-середовище полегшує подібну діяльність і робить її набагато більш зручною. Нижче наведено кілька найбільш цікавих і потужних ресусів, які працюють подібними принципами.

Проект: LiveJournal.com
Дата створення: 1999 рік.
Кількість учасників: близько 10 млн. щоденників
Аналоги: глобальна мережа – blogger.com; російський сегмент – diary.ru, liveinternet.ru.
Що робить: дає змогу користувачам вести особисті щоденники – блоги, спілкуючись і обмінюючись своїми записами.
Вигода учасників: реалізація творчих і комунікативних амбіцій.
Джерела прибутку проекту: платні рахунки (глобальний LiveJournal – понад $1 млн. в рік, кирилична зона – близько $140 тис.), демонстрація реклами.

Бред Фітцпатрік вигадав LiveJournal у 1999-му році. По суті, основним винаходом дев’ятнадцятилітнього Бреда стала „стрічка друзів” – агрегатом записів із вибраних блогів, за якими прагне слідкувати користувач. І хоча вона була створена для власної зручності – спільнота оцінила інновацію. В січні 2005-го року його компанія Danga Interactive була поглинута іншим розробником щоденникових платформ – Six Apart, якій уже належали сервіси Typepad та Movabletype.

Проект: SharedSpaces
Дата створення: лютий 2006-го року
Кількість учасників: 2,5 тис.
Що робить: дає змогу відшукати партнерів для спільної купівлі нерухомості.
Вигода учасників: з його допомогою житло купили уже кілька сотень британців.
Джерела прибутку: продаж „повного членства” з більш широким сервісом, демонстрація реклами.

Як стверджують власники і натхненники проекту: якщо ви не можете купити самі, то чому б не зробити цього разом з кимось? SharedSpaces пропонує людям не витрачати гроші на оренду і не відкладати на потім важливий крок перетворення із орендатора у власника. Адже ціни на нерухомість продовжують зростати. Проект також дає змогу скидатися для купівлі житла за іпотекою, посилаючись на те, що іпотечні внески часто можна порівняти із орендною платою.

SharedSpaces допомагає підібрати собі не лише об’єкт до душі, але й „незнайомця”. Для цієї мети існує розгорнутий профіль, а також комунікаційні інструменти, які вже стали звичною справою для подібних мереж.

Проект: 43things.com
Дата створення: жовтень 2004-го року.
Кількість учасників: близько 730 тис.
Аналоги: Friendster, Orkut
Що робить: дає змогу записати 43 особисті цілі, шукати однодумців та відстежувати досягнення онлайн.
Вигода учасників: підтримка у досягненні тих чи інших цілей.
Джерела прибутку: прибуток від таргетованої реклами.

Наприкінці жовтня 2004-го року крихітна компанія Robot Co-op із Сіетла запустила проект, в якому через два роки було зареєстровано уже понад 700 тис. людей, які відмітили 800 тис. справ, які вони хотіли б зробити. 43things – інтерактивний список бажань, який дає змогу зафіксувати 43 прагнення, відшукати людей, які хочуть того ж самого і публічно відстежувати процес втілення бажань у життя. Так, на момент написання цієї статті навчитися берегти гроші хотіло 6136 учасників, пробігти марафон – 4329, а переїхати в Канаду – 261.

Подібних проектів існує безліч. Описати їх всі – просто неможливо. Більше того – кількість соціальних мереж та комунікативних інструментів продовжує невпинно зростати. Але вже тих, про які було згадано, цілком достатньо, щоб визначити їх спільні риси: комунікаційна основа, створення спільноти та залучення до неї якомога більшої кількості учасників, створення контенту учасниками проекту і т. п. Тож розмірковуючи про бізнес в Інтернеті, ні в якому разі не можна забувати про всі ці тенденції. Їх слід навпаки – використовувати на свою користь.