Хто винен у тому, що реклама не працює

Як часто Ви звертаєте увагу на зовнішню рекламу? Я маю на увазі не просто погляд на яскраву картинку, а саме рекламне повідомлення, яке зачіпляє Вас, запамятовується, змушує замислитись про послугу, товар тощо? Особисто я визнаю, що мені дуже часто нецікава, або не зрозуміла постановка повідомлення та візуального модулю. І проблема не в мені, як в споживачі, а проблема в узгодженні рекламного повідомлення…

Справа в тому, що кінцевий підпис на рекламному макеті ставить топ-менеджер. Адже кому, як не власнику чи керуючому бізнесу розуміти, як необхідно рекламувати продукт чи послугу. Але, на жаль, не всі керівники компаній здатні говорити зі своїми клієнтами одною мовою. Гадаю, що це майже неможливо, адже рекламодавець знаходиться на іншому боку барикади, ніж споживач.

З особистого досвіду знаю, що прекрасні ідеї народжені в маркетинговому (рекламному, PR- відділі), можуть загинути на останньому етапі підпису у топ-менеджера. Як результат, маємо абсолютно недієву, неадекватну рекламу, а значить і недієву комунікацію з клієнтом. Отже, чи не простіше віддати комунікацію професіоналам? Адже ці професіонали і аналіз клієнтської бази можуть здійснити, і фокус-групи провести, і безпосередньо з клієнтами поспілкуватись! Рішення повинен приймати той, хто за нього відповідатиме, хто ближче до самої проблеми. І тоді буде менше з’являтись “нецікавої реклами”, приклад якої навів Константин Бочарський у випадку з Газпромом і їхнім слоганом “Мрії здійсняться”:

“К моим мечтам «Газпром» точно никакого отношения не имеет. Возможно, впрочем, речь в рекламе идет о мечтах менеджмента «Газпрома». И с ними-то уж точно все будет в порядке. Но тогда аудитория этой рекламы — человек сто, максимум тысяча, вот и пусть смотрят. Я тут причем?”

Гадаю, що ситуація неадекватності сприйняття ситуації існує не тільки в маркетингу. Топ-менеджер потребує професійного аналізу ситуації у будь-якій діяльності свого бізнесу. А це можливо лише при побудові ефективної ланки середнього менеджменту, його адекватного рівня відповідальності та ініціативи.

Був у моїй практиці кумедний випадок, коли топ-менеджер не розумів, чому відділ логістики почав гірше працювати і робити помилки за помилкою, при тому, що кількість їхніх задач не збільшилась. Виявилось, що менеджери уже 2 місяці працювали в замкненому приміщенні без кондиціонера, який зламався. Керівник відділу не раз намагався підписати рахунок на придбання нового кондиціонера, але його слова не були почуті. Топ-менеджер навіть і не думав, що це може вилитись у таку проблему, і не дивно, адже в його кабінеті спекотно не буває (техніка працює)! Полагодили кондиціонер і менеджери зосередились на роботі, знову стали уважними і старанними:)

А скільки проблем може уникнути бізнес, якщо прислухається до тих, хто ближче до проблеми?..