Одного разу в сутінках на порозі свого бідного дому сидів селянин, насолоджуючись прохолодою. Поруч пролягала дорога, що вела до села.
Дорогою пройшов чоловік, який, побачивши старого, подумав: «Ця людина ледача, адже не працює і цілий день сидить на порозі свого дому».
Трохи згодом з’явився інший подорожній. Той подумав: «Ця людина — старий Дон Жуан. Сидить тут, щоб споглядати на дівчат, котрі проходять повз, і, можливо, докучає їм».
Нарешті, один лісник, який йшов у село, подумав: «Ця людина дуже працелюбна. Селянин напружено трудився весь день і зараз насолоджується законним відпочинком».
… Насправді ми не можемо знати багато чого про селянина, який сидів на порозі свого дому. І, навпаки, ми багато чого можемо сказати про трьох подорожніх, котрі йшли в село: перший був ледарем, другий — бабієм, а третій — великим тружеником.
Все, що ти говориш, — говорить про тебе; особливо, коли ти говориш про когось іншого.
Ілюстрація: Depositphotos.com
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців