Один багатий торговець захотів мати у своєму дворі циганку, щоб постійно йому ворожила про майбутнє. З поміж усіх циган згодилася найстаріша.
— Платити буду добре, — сказав він циганці, — але ти будеш мені щодня пророчити завтрашній день! З тобою я тільки розбагатію, бо знатиму, що робити. Ворожи! — наставив їй долоню.
— О, золотенький, ти завтра матимеш велику перевагу в торгівлі серед своїх конкурентів. Твої торговці все продадуть, приїдуть із повними мішками грошей, закуплять багато турецьких килимів, золото і срібло привезуть у твої палаци.
Торговець зрадів почутому, тому наступного дня відправив своїх людей на базар. Так і сталося: чоловіки вернулися з великою виручкою і багатими покупками. Кожного вечора торговець спілкувався зі старою циганкою, яка вгадувала події на завтрашній день.
— Завтра твої люди багато продадуть, ой як багато, але натомість нічого не куплять, але ти тим не журися, бо скоро зробиш велику, дуже велику покупку!
І тут йому пощастило, тому вирішив ще більше прислухатися до слів циганки. Одного дня стара сказала:
— Завтра не відправляй своїх людей на торги, бо програєш. Усе втратиш, ой-йо-йой, все втратиш, все! — повторюючи слова, пішла.
Чоловік за порадою старої, нічого не робив. Так тривало тиждень, два, місяць.
— Слухай, циганко, — сказав одного разу, — а напророкуй мені чогось доброго, бо я не торгую послухавши твоєї ради, тому скоро можу стати банкрутом.
Циганка довго дивилася на руку чоловіка, усміхаючись сама до себе, сказала:
— Голубе сизокрилий, бачу, що ти торговець добрий, вправний, багато за своє життя продав і купив! Ой, як багато! І ще до мене багатим став!
— Во, во! — перервав він її патякання, — а з тобою, я так бачу, швидко жебраком стану! Напророч щось, бо твоє слово, як та зараза, яка в душу влізе, і нічого робити не можу, боюся!
— Але ти, мій золотенький, геть дурним став, бо забув, що для того, щоб щось мати, треба працювати, а моє слово порожнє, воно тільки слово!
Джерело: CREDO
Ілюстрація: Depositphotos.com
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців