Колись у давні часи існувало доволі незвичайне селище. Це було чудове місце, якби не велика проблема. У селі не було води, хоча іноді йшли дощі. Щоб позбутися цієї проблеми раз і назавжди старійшини вирішили підписати угоду на щоденну поставку води в село. Двоє людей добровільно зголосилися взятися за цю справу і старійшини уклали з кожним із них контракти. Вони передбачали, що змагання між ними знизить ціну за роботу і забезпечить постачання води.
Ед, перший, хто отримав контракт, негайно взявся за роботу. Він купив два однакових відра і почав носити воду, бігаючи по стежці до озера, яке знаходилося в милі від села. Він негайно почав заробляти гроші, працюючи з ранку до ночі, наповнюючи величезні баки водою. Щоранку він повинен був вставати раніше за всіх, щоб переконатися, що є достатній запас води для потреб жителів села. Це була важка праця, але Ед відчував себе щасливим, адже він заробляв гроші і володів одним із двох ексклюзивних контрактів на свій бізнес.
Білл, другий чоловік, який уклав контракт, на деякий час зник із села. Він не з’являвся кілька місяців. Це радувало Еда, адже у нього не було суперника і йому одному діставалися всі гроші за постачання води.
Білл, замість того, щоб також купити два відра і почати змагання з Едом, пішов додому, написав бізнес-план, потім заснував невелику компанію, знайшов чотирьох інвесторів, призначив президента, який керував її роботою. За місяць він повернувся в село і привіз кілька будівельників і інженера. За рік його команда побудувала потужний нержавіючий водогін, який з’єднав село з озером.
На урочистій церемонії відкриття Білл оголосив, що його вода чистіша, ніж вода Еда. Йому було відомо про скарги жителів на бруд у воді, що поставляється Едом. Білл також оголосив, що може 24 години в день, сім днів на тиждень забезпечувати село водою. А Ед приносив воду тільки в робочі дні тижня, адже він не працював у вихідні. Потім Білл додав, що може на 75% знизити оплату за доставку води вищої якості і гарантує постійну цілодобову її доставку. Жителі села зі схваленням і аплодисментами вислухали заяву Білла і невідкладно пішли подивитися на водопровідний кран у кінці трубопроводу.
З метою змагання Ед відразу ж знизив і свої тарифи на 75%, купив ще відра, з’єднав їх веслами і почав тягати по чотири відра води. Щоб краще обслуговувати жителів села, він найняв ще й двох своїх синів, щоб вони працювали вночі та у вихідні. Коли його сини пішли вчитися до коледжу, він говорив їм: «Поспішайте швидше закінчити його, оскільки цей бізнес у майбутньому буде належати вам».
Але сини обрали інший шлях і не повернулися після коледжу в село. Зрештою, Ед найняв робітників і отримав разом з ними багато проблем. Робітники вимагали підвищення платні і погоджувалися носити воду по одному відру, а не по два чи чотири відра відразу.
А Білл зрозумів, що якщо це село має потребу у воді, то й інші села можуть відчувати в ній потребу. Він переписав по-новому свій бізнес-план і почав продавати в селах по всьому світу свою систему доставки води, що гарантує високу швидкість доставки, низьку ціну та високу якість. Тільки один пенс коштувала доставка одного відра води. Але ж Білл доставляв мільярди відер води щодня. Незалежно від того, працював він чи ні, мільярди людей купували по одному відру води за день і всі ці гроші надходили на його рахунок у банку. Фактично, Білл побудував трубопровід, щоб поставляти гроші на свій банківський рахунок також постійно, як і воду в села.
Білл жив щасливо довгі-довгі роки, а Ед важко працював до кінця своїх днів і мав постійні фінансові проблеми.
Джерело: книга “Квадрант грошового потоку”
Ілюстрація: Depositphotos.com
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців