Одного разу вночі в провінції, де розташовувався монастир, пройшов сильний снігопад. Вранці учні, пробираючись буквально по пояс у снігу, зібралися в залі для медитацій.
Учитель зібрав учнів і запитав:
— Скажіть, що нам потрібно зараз робити?
Перший учень сказав:
— Слід помолитися, щоб почалася відлига.
Другий припустив:
— Потрібно перечекати у своїй келії, а сніг нехай собі йде.
Третій із мудрим виразом промовив:
— Тому, хто пізнав істину, має бути все одно — чи йде сніг чи ні.
— А тепер послухайте, що я вам скажу, — прошепотів вчитель.
Учні уважно приготувалися почути найбільшу мудрість.
Учитель обвів їх поглядом, зітхнув і сказав:
— Лопати в руки — і вперед!
Ілюстрація: Depositphotos.com