Відкриття батька сучасного автомобілебудування Генрі Форда в галузі менеджменту на початку минулого століття були справжньою революцією, без якої сучасний світ не став би таким, як зараз. Видання K.Fund Media обрало шість головних принципів управління Генрі Форда і ділиться ними з вами.
1. Починай планування з визначення цільової аудиторії
Здавалося б, це початки будь-якого виробництва, але до Генрі Форда жоден з виробників автомобілів не питав себе про головну мету свого бізнесу. З технічного боку все було більш-менш зрозуміло — на зміну возу, запряженого кіньми, прийшов віз, що рухається сам по собі. Але й вози, запряжені кіньми, були дуже різними. До прикладу, в місті можна було винайняти для поїздки відносно недорогого візника, дуже дорого — скорокінного візника, або й повністю утримувати власний виїзд. Про те, з якою із цих категорій можна порівняти автомобіль, себто іншими словами, хто його купуватиме, особливо не замислювалися. Мовляв, хто захоче, і зможе, той і купить.
І лише Форд першим вирішив виробляти автомобіль, що буде по кишені будь-якій американській родині, яка має роботу. Це було революцією не лише в автомобілебудуванні, але й у виробництві в цілому. Недарма Ford T багато років був символом «американської мрії».
2. Домагайся прибутку за рахунок масовості виробництва
І це також, здавалося б, очевидна сьогодні річ — проте зовсім не очевидна тоді, коли автомобілебудування орієнтувалося на найбільш незалежні прошарки суспільства. Коли 1908 року на світ з’явився перший Ford T, автомобілі в США коштували від $1,1 тис. до $1,7 тис., а середня зарплата була близько $48 на місяць.
Спочатку Ford T коштував $825-850, а до 1916-1917 років — вже $350, що, з урахуванням неминучої в період війни інфляції, виглядає ще більш вражаючим. Зниження ціни вело до підвищення попиту, і зрештою до 1927 року, коли виробництво моделі Ford T припинилося, було випущено більше 15 млн. автомобілів.
3. Підвищуй виробну спроможність та знижуй видатки за рахунок оптимізації
Усупереч легендам, які конкуренти поширювали про Ford T, здешевлення виробництва моделі досягалося не за рахунок використання недорогих матеріалів і конструкцій, а завдяки високій технологічності всіх систем автомобіля.
Але головним ноу-хау Форда стало впровадження в масове виробництво складального конвеєра. До прикладу, робітник самостійно виготовляв двигун за 9 годин 54 хвилини.
Коли складання поділили на 84 операції, робітники, які їх виконували, збирали двигун на 40 хвилин швидше. Причому, що дуже важливо, вони вже не мали бути спеціалістами, що називається, «широкого профілю», а спеціалізувалися лише на одній своїй вузькій сфері виробництва.
У підсумку, коли ці принципи поширили на весь виробничий процес, час збору одного Ford T за кілька місяців скоротився з 12 годин до двох.
4. Цінуй своїх співробітників
Логіка капіталізму, здавалося б, мала вести до того, що спрощення процесу виробництва дозволяло наймати менш кваліфікованих робітників, і, відповідно, платити їм менше — що відбувається і сьогодні, коли американські джинси шиють, працюючи за копійки, десь в Південно-Східній Азії.
Проте Форд, навпаки, встановив 1914 року на своїх підприємствах найвищу на той час мінімальну зарплату — $5 (з урахуванням інфляції, це сьогодні близько $130) на день. Тоді ж він увів робочу «шестиденку» зі змінами по 8 годин, а згодом і «п’ятиденку» — найкоротшу на той час тривалість робочого тижня.
І це не було чистою благодійністю, позаяк таким чином Форд знизив кадрову текучку, яка в той час в автомобільній галузі досягала в цілому трьох людей на одне робоче місце впродовж року. Проте він не цурався і благодійності, відтак збудувавши для своїх робочих зразкове селище для житла.
5. Даючи багато, вимагай ще більшого
Відомо, що Форд не терпів профспілок, вважаючи, що ті незмінно починають працювати самі на себе і не розуміють самої суті капіталізму — що вищою є виробна спроможність, то більше утворюється нових ринків, і, відповідно, нових робочих місць. До того ж, він сам дбав про своїх працівників краще, ніж профспілки на інших підприємствах.
Та річ тут ще й у тому, що Форд першим із промислових магнатів почав претендувати не лише на тіло своїх працівників, а й на їхню душу.
Так, наприклад, він казав: «Я вважаю, що людина інакше не може, як бути постійно на роботі. Вдень вона має думати про роботу, а вночі вона повинна їй снитися». Або — ще краще: «Не дозволяйте жити спокійно тим, хто у вас працює. Завжди дійте протилежно тому, чого вони від вас очікують. Нехай весь час непокояться і озираються через плече».
6. Спочиваючи на лаврах, успіху не досягнеш
Здавалося б, два наведених вище «правила Форда» доволі негуманні. Але саме так, по-фордівськи, сьогодні ставляться до своїх співробітників практично всі найуспішніші високотехнологічні компанії. З одного боку — висока зарплатня і комфортні умови роботи. Але з іншого, кожен працівник знає, що якщо він зупиниться в своєму розвитку, буде робити рівно стільки, скільки має, припинить дивувати власників або топ-менеджерів новими, інколи навіть божевільними пропозиціями — його попросять на вихід.
Секрет тут у тому, що іншими способами прогресу не доб’єшся. Навіть якщо ви, до прикладу, письменник або художник, і працюєте самі на себе. І в цьому — ще одне відкриття Форда, що виходить далеко за рамки автомобілебудування.
Ілюстрація: Ocean Thermal Energy Corp.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців