Якось по дорозі йшов селянин і вів на мотузочці вівцю. Ззаду прилаштувався злодій, перерізав мотузку і вкрав вівцю.
Виявивши прoпажу, селянин став бігати по околицях у надії її знайти. Невдовзі він натрапив на колодязь, біля якого сидів чоловік, весь вигляд якого свідчив про його глибокий розпач.
Власник вівці не знав його, а це був той самий злодій.
Селянин запитав чоловіка, що він тут робить. Той розвів руками:
— Я впустив у цей колодязь свій гаманець. А в ньому було п’ятсот золотих. Якби ти погодився залізти в колодязь і дістати мій гаманець, я віддав би тобі сотню.
Людина подумала: «Дивись як, коли одні двері зачиняються, сотня інших відкривається. Цей випадок винагороджує мене десятикратно за втрачену вівцю».
Він швидко роздягнувся і поліз у колодязь.
А в той час злодій забрав ще і його одяг…
Ілюстрація: Depositphotos.com
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців