На далеких землях жив старий Мудрець. Молоді люди приходили в його будинок, щоб дізнатися про життя головне. І ось одного разу, коли всі були в зборі, Мудрець оглянув учнів — і не став нічого розповідати, а задав їм таке питання:
— Три жаби сиділи на колоді. Одна вирішила стрибнути у воду. Скільки жаб залишилося на колоді?
Учні перезирнулися. Питання було на диво аж надто простим.
— Дві жаби, — відповів найосвіченіший з учнів.
— Ні, — відповів Мудрець.
І запала тиша. Згодом учні, перебиваючи один одного, стали пропонувати інші варіанти. «Одна жаба», «жодної жаби»… Навіть «чотири жаби» пропонували.
— Ні, ні, ні, — Мудрець хитав головою і лише посміхався.
— А можливо, три? — сказав учень, який до цього сидів тихо.
— А чому три? — запитав його Мудрець.
— Ну, Ви ж не сказали: «жаба стрибнула». Ви сказали: «жаба вирішила».
— Ти маєш рацію, — сказав Мудрець, — не треба плутати намір з дією. Вирішити зістрибнути з колоди — ще не означає зістрибнути з колоди.
І додав:
— Комусь може здатися, що він вже йде до своєї цілі. Але в дійсності він все так же сидить на колоді — і оточують його такі ж земноводні, як і він сам.
Ілюстрація: Depositphotos.com