Прийняття рішень: як не потрапляти в пастки, розставлені нашим мозком?

Доктор психології, соціолог і лауреат Нобелівської премії з економіки Деніел Канеман (Daniel Kahneman) в книзі «Мислення швидке та повільне» (Thinking, Fast and Slow) описав, як наш мозок здатний обманювати сам себе і як більшість людей (навіть у професійних колах) приймають рішення, що суперечать здоровому глузду. Ось тільки якщо для більшості помилкове рішення може обійтися неприємними дрібницями, то неправильне рішення власника або керівника може закінчиться величезними втратами для компанії і людей, які в ній працюють.

Як же навчитися не потрапляти в пастки, розставлені нашим мозком? Подивимося, що говорять дослідження людської поведінки.

Ефект «результату вище середнього»

Люди, набувши навіть трохи якусь майстерність, вважають, що їхні показники кращі за середні. Так, наприклад, 90% власників автомобілів, вважають, що вони краще середньостатистичного водія. І проблема такої повальної самовпевненості полягає в тому, що вони не знають, який цей середній рівень. У підприємництві це призводить до переоцінки власних можливостей і до нехтування конкуренцією.

В одного з керівників Walt Disney Studios запитали, чому на свята в прокат виходить так багато фільмів, на що він відповів: «Це зверхність. Якщо вас хвилює лише власний бізнес, то ви думаєте так: “У мене є хороші сценаристи, хороші маркетологи. Тому візьмемося за справу”. При цьому ви навіть не замислюєтеся, що інші думають так само. Як результат, на одні вихідні в році випадає прем’єри відразу 5 фільмів, а глядачів, безперечно, на всіх не вистачає». Результатом зневаги конкуренції стає занадто великий попит, ринок не витримує і компанії зазнають збитків.

MUST READ:  Модель TDODAR: прийняття рішень під тиском

Нехтування базовим відсотком

Давайте розберемо класичний експеримент. Уявіть собі абсолютно випадкового американського хлопця Стіва. Він дуже скромний і замкнутий. Він завжди готовий допомогти, але мало цікавиться людьми і навколишнім світом. Він спокійний і охайний, любить порядок і організованість, для нього важливі деталі. Хто швидше за все Стів за професією? Бібліотекар або фермер?

Практично всі респонденти відповіли, що він бібліотекар. Ось тільки бібліотекарів у 20 разів менше ніж фермерів, тобто ймовірність того, що Стів бібліотекар — 5%. При цьому в описі немає ніякої корисної інформації. Ці риси характеру можуть бути властиві будь-якій людині. При прийнятті рішення враховуйте статистику і базовий відсоток. Аналізуйте інформацію на основі якої ви приймаєте рішення. Чи дійсно вона корисна і чи може допомогти відповісти на потрібне питання?

Заохочення самовпевненості

Протягом декількох років дослідники Університету Дюка проводили опитування, в якому фінансові директори великих корпорацій прогнозували показники індексу Standart & Poors на наступний рік. Дослідники зібрали 11600 таких прогнозів і перевірили їх точність. Висновки були приголомшливі — кореляція між оцінками і справжніми показниками була практично нульова. Найгірша новина була в тому, що вони навіть не підозрювали про безглуздість своїх прогнозів і думали, що їх пояснення раціональні. Також дослідження показали, що 40% діагнозів, в яких лікарі були абсолютно впевнені, виявлялися неправильними і приводили до фатальних наслідків.

MUST READ:  Ефект Рінгельмана, або Соціальна лінь команди

Причина цього фактора в тому, що суспільство, насправді, заохочує впевненість. Адже сумніви вважаються ознакою непрофесіоналізму, особливо на високооплачуваних посадах. Але сумніви — це розумна реакція на будь-яке рішення. Адже що більше обізнаний чоловік, то більше ризиків він усвідомлює. Звичайно ж, це не повинно паралізувати прийняття важливих рішень. Але це додатковий привід шукати правильні аргументи і подумати, чи усвідомлює керівник всі ризики, якщо він занадто впевнений у рішенні або ініціативі.

Гері Кляйн (Gary Klein), психолог-дослідник процесів прийняття рішень, автор книги “Світло і тіні” (Streetlights and Shadows), запропонував компаніям витверезну процедуру. Якщо організація підійшла впритул до ухвалення рішення, попросіть менеджерів уявити, що план реалізували, але наслідки виявилися жахливими. Нехай вони протягом 5-10 хвилин напишуть історію того, як трапилася ця катастрофа.

За матеріалами телеграм-каналу Strategic

Ілюстрація: Depositphotos.com