Віднедавна адаптивність, пише Executives, виділили як окрему бізнес-навичку, необхідну для якісних змін і кращих результатів (наприклад, про це говорять Наталі Фратто (Natalie Fratto), венчурна інвесторка, віцепрезидентка Goldman Sachs, дослідження IBM, Емі Едмондсон (Amy Edmondson), професорка Гарвардської бізнес-школи тощо).
Згідно з дослідженнями психолога Карла Еріксона (Karl Ericsson), адаптивність, або адаптивне мислення, — це здатність орієнтуватися в несподіваних ситуаціях, швидко вираховувати різні варіанти реакцій і обрати найкращий з них за мінімальний час.
Два види адаптації
За дослідженнями швейцарського психолога й автора теорії інтелектуального розвитку Жана Піаже існує два види психологічної адаптації: асиміляція й акомодація. Обидва ці процеси є способами пристосування до ситуації. Різниця в тому, що при асиміляції ми «вбудовуємося» в нову ситуацію без змін, а при акомодації змінюємо наші звичні дії, моделі мислення й оцінки.
Тобто людина, потрапляючи в будь-яку незвичну ситуацію (чи то новий колектив на роботі, чи дистанційна робота через пандемію) спочатку намагається прийняти й осмислити новий досвід, використовуючи вже наявні уявлення і рішення (асиміляція). Якщо це не вдається, йому чи їй доводиться змінювати власні уявлення (акомодація).
Будь-яка адаптація містить елементи як асиміляції, так і акомодації, і їхнє співвідношення залежить від індивідуальної особливості людини. Наприклад, з початком пандемії більшість співробітників почали працювати віддалено і носити маски в громадських місцях.
Спочатку це було некомфортно, викликало багато питань і спричиняло стрес, і до того ж доводилося грати за новими правилами. Це асиміляція. Потім ми знайшли плюси в ситуації, поміняли режим дня, домовилися з сім’ями та командами — тобто внесли певні корективи в наші дії та сприйняття ситуації і перейшли до акомодації.
Важливо розуміти, що адаптивність у бізнесі теж може бути асимілятивною (повне пристосування до порядків, культури, нових даних) та акомодативною (спроби скоригувати нову систему або себе в цій системі).
Для максимально якісних змін акомодація — найкращий шлях. Завдяки налаштуванню на акомодацію ми — як індивідуально, так і колективно — можемо швидко пристосовуватися до змін, легко переходити від завдання до завдання, помічати приховані установки або рішення, що не працюють, і знижувати їхній ефект.
Попри те, що адаптивне мислення безпосередньо скероване на бізнес-результати, основна робота відбувається всередині нас.
Як розвивати адаптивність?
Венчурна інвесторка Наталі Фратто виділяє три основних компетенції адаптивності.
1. Уміння моделювати ситуації й ставити запитання «що якщо ..?»
Замість того, щоб займатися ретроспективою і аналізувати те, що вже було зроблено, можна почати моделювати найрізноманітніші варіанти розвитку ситуацій. Каси самообслуговування в магазинах стали можливими після запитання «А що, якщо клієнт може обійтися без продавця?».
Експерименти, брейнштормінги, симуляції можуть дати несподівані та прекрасні результати. Варто скористатися картами трендів і подивитися, як вони можуть вплинути на ваш бізнес. До речі, досить часто в картах трендів присутні пандемії.
2. «Розум новачка» і вміння розучуватися
Поняття beginner’s mindset взято з дзен-буддизму і японських бойових мистецтв й означає відкритість, прагнення, а також відсутність упереджень і суджень при вивченні предмета.
Наука і технологія зараз рухаються вперед так швидко і так неоднаково в різних країнах, що ті рішення, до яких ми звикли в нашій сфері, вже можуть бути давно замінені іншими.
Як розвивати? Найпростіший приклад відчути на собі «розум новачка» — це навчитися писати іншою рукою. Нам доведеться заново згадати, як правильно тримати пальцями ручку і виводити букви.
Так і в бізнесі ми можемо розглядати кожну нову ситуацію, немовби нічого про неї не знаємо і ніколи з подібним не зустрічалися. Які шляхи її вирішення? Що б таке зробити, чого ми ніколи не робили?
3. Постійні дослідження і вивчення нового
Щоб якісно моделювати ситуації та в разі потреби вмикати «розум новачка», необхідна зацікавленість і широкий кругозір. Чим більше ми знаємо, чим більше цікавимося, тим більше варіантів вирішення ситуації можемо придумати.
Тренд lifelong learning, тобто безперервного навчання, якраз підтримує цю концепцію. Важливо прокачувати будь-які навички, будь-які сфери, постійно розвиватися (благо, зараз є доступ майже до всіх освітніх джерел).
Позитивне і дивергентне мислення
Крім трьох навичок, які відзначає Наталі Фратто, в розвитку адаптивності допомагає позитивне і дивергентне мислення.
Позитивне мислення
Позитивне мислення полягає в тому, що ми привчаємо себе знаходити плюси в будь-якій ситуації: чого вона нас навчила, який ми винесли з неї урок, що наступного разу будемо робити по-іншому. Таким чином будь-яку ситуацію ми перемінюємо на сприятливу для себе і для свого розвитку.
Прокачавши навичку позитивного мислення, ми в найскладнішій ситуації будемо швидше фокусуватися на пошуку сприятливих можливостей, а не на переживаннях і тривогах.
Опанувати позитивне мислення дуже просто: в будь-якій ситуації, що нас не влаштовує, необхідно знайти мінімум три позитивних для нас елементи. І незабаром такий пошук плюсів стане нашою навичкою.
Дивергентне мислення
Якщо при конвергентному мисленні ми налаштовані на пошук єдино правильного рішення, то завдяки дивергентному мисленню ми здатні шукати безліч варіантів рішення, що однаково відповідають умові завдання.
Розвивати дивергентне мислення допомагають ігри на розвиток уяви і на пошук слів, де завдання полягає у віднайденні максимальної кількості варіантів. І будь-який коректно побудований процес брейнштормінгу відбувається якраз із використанням дивергентного мислення.
Отже, основні принципи розвитку адаптивності досить прості:
- робити по-іншому і виштовхувати себе зі звичних шаблонів задля розширення кругозору;
- запитувати і досліджувати;
- грати та вчитися;
- думати інакше і в позитивному руслі.
Сьогодні AQ, коефіцієнт адаптивності, ставлять на один рівень з IQ й EQ і прогнозують йому в подальшому щораз більшу значущість. Чим швидше ми почнемо розвивати цю навичку, тим легше зустрінемо всі виклики майбутнього.
Ілюстрація: AIM