Одного разу Хай Тао був запрошений до двору правителя Цінь, щоб дати правителю пораду щодо реформ. Царство було небагатим, а новий князь недавно став спадкоємцем i горів бажанням влаштувати гідне життя собі i своїм підданим.
— Скажи, вчителю, з чого починати? — запитав князь. — Може, зі створення потужного війська? Адже північні варвари, знаючи нашу слабкість, готові виступити в похід. Може, з податків? Колишній правитель обклав провінцію непомірними податками, i тепер купці минають наші міста, а селяни, побачивши митаря, ховаються по лісах. А, може, із запрошення вчених мужів i прекрасних музикантів? Адже якщо в нашому краю поселяться мудрість i краса, народ радітиме, а всі жителі Піднебесної захочуть до нас у гості? З чого ж почати?
— Почни з чиновників, — відповів Хай Тао. — Це ключова точка зміни країни й головна опора правителя, який прагне добра та справедливості. Без чесної i професійної бюрократії, що вірна державі, твоя влада не буде ні доброю, ні справедливою, ні довговічною. Скарбницю розкрадуть, народ розчарується, i незабаром все в державі занепаде. Твоє військо залишиться без їжі та стріл, твої селяни почнуть не ховатися від митарів, а вішати їх. Мудреці й музиканти зубожіють i розбіжаться. Тому почни з чиновників. Твоїм палацом вештається маса нероб i казнокрадів — я бачив їх дорогою до твоєї тронної зали.
— Але як же мені вчинити?! — вигукнув князь. — Де я візьму вірних i відданих, міцних розумом i швидких думкою?
— У тебе є бодай скількись таких? — запитав Хай Тао.
— О, так, але лише троє. Вони відповідають за все, тому втомлюються й нічого не встигають.
— Скажи їм кинути на тиждень всі справи й зайнятися тільки одною. Оголосити по всіх містах i селах через глашатаїв, що великий правитель закликає на службу всіх розумних, сміливих i вірних. Синів селян i синів купців, синів воїнів i синів знаті. І буде великий іспит у дворі твого палацу. І будуть усі рівні, селяни й аристократи, i навіть чужинці, так-так. І троє твоїх вірних помічників прийматимуть цей іспит. Математика i вчення мудреців про небеса i землю, каліграфія й віршування, стратегія та витривалість тіла й духу. Кращі з кращих обіймуть посади у твоєму палаці. Гірші з кращих вирушать наглядати над сховищами й пристанями, над ринками й воротами. Кращі з гірших зможуть спробувати себе у війську, замість каліграфії отримавши можливість показати мужність i вміння володіти зброєю. А нинішні мешканці палацу відправляться разом з ними до війська доводити, що вони не даремно їли хліб правителя та спали на м’яких ложах. І тоді, о правителю, вже через рік тебе називатимуть «великий».
Правитель Цінь дослухався до поради мудрого Хай Тао, i незабаром міста й села розквітли. Провінція швидко накопичила потугу й багатство. У наступні століття по всій Піднебесній проводилися відкриті іспити претендентів на посади, i китайська бюрократія стала найкращою у світовий історії. Мало хто знає, що все починалося з поради мудрого Хай Тао, який повернувся до своєї гірської обителі, де продовжував навчати молодь мистецтву стратегії.