«Це просто невірно». Скільки разів ви чули цю фразу під час палкої розмови? Такі категоричні заяви ніколи не допомагають досягти згоди або, принаймні, чого-небудь навчитися. Негнучкість мислення може мати значний вплив на наші відносини на міжособистісному рівні і в більш широкому контексті. Замість заохочення конструктивних дискусій поляризоване мислення стає джерелом деструктивних конфліктів.
Пастка поляризованого мислення
Поляризоване мислення, яке також називають мисленням «розщеплення» або «все або нічого», — це тип когнітивного викривлення, яке заважає людям формулювати і розуміти деякі нюансні твердження. Це загальний захисний механізм. Зазвичай питання, які обговорюються в такому ключі, стосуються людини особисто.
«Що більше ми вважаємо свою точку зору вірною морально або інтелектуально, то важче прислухатися до точки зору іншої людини. Що більше ми вважаємо іншого неправим — дурним або безглуздим, недалеким або поганим, — то важче йти на компроміс, змінюватися і знаходити вихід із положення», — стверджує клінічний психолог і психоаналітик Дженніфер Кунст (Jennifer Kunst).
Замість того, щоб ретельно продумувати точку зору, люди, чиє мислення поляризоване, класифікують ідеї в радикальному ключі: «хороші» або «погані», «завжди» або «ніколи», «все» або «нічого». Така класифікація може застосовуватися до загальних ідей і концепцій, а також до сприйняття інших людей і самих себе. Поляризоване мислення добре ілюструють такі твердження, як «я повний невдаха» або «ви абсолютно не праві».
Люди, які мислять таким чином, часто стикаються з розбіжністю між реальністю, яка є набагато складнішою, і своїм сприйняттям реальності. Це часто призводить до подальшої радикалізації їх уявлень про реальність.
3 способи практикувати нюансне мислення
За винятком випадків супутньої патології, такої як прикордонний розлад особистості, поляризоване мислення, на щастя, не є фіксованою рисою. Кожен із нас страждав від схильності до цього, особливо коли нас дуже хвилює якась тема. Але можна навмисно практикувати нюансне мислення, щоб навчитися вести більш конструктивні бесіди.
1. Зверніть увагу на автоматичну реакцію. Кожен раз, коли ви виявляєте, що миттєво робите висновок, оскільки відповідь здається очевидною, запитайте себе, чи дійсно цей висновок відображає нюанси теми або ж це автоматична думка. Особливо важливо управляти автоматичними реакціями при обговоренні питань, щодо яких у нас можуть бути глибоко вкорінені переконання, засновані на особистому досвіді.
2. Остерігайтеся неправдивих дихотомій. Ми часто робимо штучний поділ між двома ідеями і представляємо їх як протилежні або й зовсім різні. Наприклад, «мистецтво проти науки» або «податки проти приватної власності». Дарт Вейдер сказав Обі-Вану Кенобі в «Зоряних війнах III»: «Якщо ти не зі мною, то ти мій ворог». Розгляньте інші варіанти, які не суперечать двом існуючим, або подумайте, чи дійсно ці два варіанти несумісні, або вони все ж лежать на одному спектрі.
3. Уникайте надмірних узагальнень. У статистиці надмірне узагальнення трапляється, коли глобальні висновки робляться на основі результатів опитування невеликої групи, яка не може представляти все населення. Свідоцтва однієї події рідко транслюються на всі інші. Постарайтеся розглянути контекст, в якому ви оцінюєте ту чи іншу ідею. Не покладайтеся лише на минулий досвід — вивчіть нові дані. Переконайтеся, що у вас є достатня вибірка, аби зробити висновок, і подумайте, як сформулювати свої твердження більш гнучко («я майже впевнений, що…» або «я думаю, що в деяких випадках…»).
Хоча поляризоване мислення — це стандартний захисний механізм, ми можемо докладати свідомі зусилля, щоб звертати увагу на нюанси, особливо з важливих тем, щодо яких нам важко бути об’єктивними. Нюансне мислення не завжди є необхідним — приймаючи невеликі рішення, можна не дуже замислюватися, — але важливо практикуватися в цьому, аби ми могли вести більш конструктивні розмови.
За матеріалами Ness Labs