Начальники, які постійно тероризують своїх підлеглих, “підкладають свиню” своїй фірмі. Принижені й ображені співробітники починають працювати набагато гірше. Цей висновок був зроблений фахівцями з Florida State University, які провели інтерв’ю з декількома десятками американців, що працюють у різних сферах бізнесу. Опитаних поєднувало одне: вони періодично ставали жертвами дурного норову своїх начальників. У контрольну групу ввійшли працюючі жителі США, які не скаржаться на поведінку босів, повідомляє Washington Profile.
Як виявилося, 30% “скривджених” навмисно починали працювати повільніше або продумано робили помилки – серед звичайних людей таких було лише 6%. 33% “скривджених” заявили, що не додають максимальних зусиль під час виконання виробничих завдань (відповідно, 9%). 39% брали лікарняні, хоча, насправді у них не було ніяких проблем зі здоров’ям – серед звичайних співробітників симулянтів налічувалося лише 4%. 24% “скривджених” максимально затягували свої перерви й перекури на роботі – у контрольній групі таких було 7%.
Крім того, імовірність того, що у випадку потреби співробітник буде здатний взяти ініціативу на себе, у три рази вище для тих людей, яких начальство не тероризує. “Скривджені” працівники менш схильні погоджуватися виконувати додаткові завдання – наприклад, затриматися після роботи або вийти на роботу у вихідний. Вони також набагато менш задоволені своїм положенням у фірмі (поза залежністю від займаної посади й рівня зарплати).
Що ж робити, якщо доля звела з начальником-хамом? Нормальна людина опиняється перед вибором: протистояти хамству або піти з компанії. Щоб прийняти правильне рішення, важливо розуміти, якого поведінкового стилю дотримується бос. За словами психологів, існує три основних типи, пишуть “Ведомости”.
Емоційний бос. Такі керівники тільки криком і лайкою вміють виражати свої емоції. Вони навіть щиро вірять, що матюки скорочують дистанцію між ним і підлеглими, у якомусь сенсі він зближається з ними. Незважаючи на бурхливий прояв емоцій, такі начальники часто поважають і цінують свій колектив.
Бос-двієчник. Дуже часто людина, що стала начальником, переймає стиль керування попереднього начальника. Якщо він дозволяв собі кричати й лаятися матом, то велика ймовірність того, що його спадкоємець буде поводитися так само. Однак зняття кальки не гарантує, що новому начальникові вдасться за допомогою хамства ефективно керувати людьми.
Начальник-садист. Бажання принизити, образити, заподіяти біль, самоствердитися за рахунок підлеглого – щирі потреби начальника-садиста. Чужий біль доставляє такому керівникові справжню радість, підкреслює відчуття власної значущості за рахунок чужого приниження й страждання. Психологи не радять працювати в одній команді з начальником-садистом, навіть якщо робота добре оплачується.
Протистояти хамству психологи рекомендують лише в тому випадку, якщо керівник відноситься до першого або другого типу. Тактика боротьби може бути самою різною, починаючи від повного ігнорування хамства до заяви про звільнення. А у Вас є досвід боротьби з начальником-хамом?
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців