Можна скільки завгодно сперечатися, про наявність чи відсутність різниці між розповсюдженням чуток (Word of mouth) та вірусним маркетингом (Viral marketing). Проте, на думку Сета Годіна (Seth Godin), на відміну від вірусного маркетингу, розповсюдження чуток виконує функцію маніпулювання, оскільки часто має у своїй основі викривлену, неправдиву, а іноді – відверто брехливу інформацію.
Розповсюдження чуток – це дії маркетолога, про які споживач розповідає п’яти чи десяти своїм друзям. Хвиля чуток швидко спалахує, як результат активних дій маркетолога і не менш швидко гасне, як тільки останній перестає виконувати ці дії.
Вірусний маркетинг здатен до самовідтворення. Маркетолог виконує певні дії, про які дізнаються п’ять чи десять споживачів. Кожен з них розповідає про подію ще п’яти чи десяти людям, а ті – наступним. Таким чином виникає лавиноподібна реакція, і звістка про подію (продукт, сервіс тощо) миттєво розповсюджується серед аудиторії. Втручання маркетолога більше не потрібне. Вірус сам забезпечить собі життя.
Деякі компанії до сих пір віддають перевагу роботі із чутками – адже їх набагато легше контролювати і можна зупинити, як тільки кампанія почне виходити із-під контролю чи приносити небажані результати.
Створення вірусної кампанії схоже на виграш у лотереї. Як тільки вам вдасться створити ідеєвірус – він миттєво розповсюдиться серед ключової аудиторії і без жодних фінансових чи інших вливань зможе принести вам надприбутки. Але будьте обережні – ні ви, ні будь-хто інший не зможе контролювати розповсюдження та розвиток вірусу. Тому краще заздалегідь подбати про те, щоб вірусна кампанія не перетворилася на справжню хронічну хворобу і врешті не знищила вашу організацію.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців